Справа 22ц - 6996 /2010р. Головуючий у 1 інстанції: Нікішин Ю.В.
Категорія 57 Доповідач: Краснощокова Н.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2010 р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Краснощокової Н.С.
суддів: Ігнатової Л.Є., Никифоряка Л.П.
при секретарі: Шатун Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради на постанову Совєтського районного суду м. Макіївки від 26 лютого 2010р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої грошової допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради звернулось з апеляційною скаргою на постанову Совєтського районного суду м. Макіївки від 26 лютого 2010р., якою позов ОСОБА_1 задоволено, визнано неправомірними дії УПСЗН Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня 2009р. у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком згідно вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та стягнено на користь позивача недоплачену грошову допомогу до 5 травня 2009р. 4 975 грн. за рахунок коштів Державного бюджету.
У апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. В обґрунтування доводів скарги відповідач зазначив, що виплати у 2009 році були здійснені правомірно, виходячи з розміру, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік». Суд при ухваленні рішення не звернув уваги на положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якими фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Відповідач є розпорядником бюджетних коштів і провадить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Крім того, судом неправильно застосовано ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», дія якої застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених з цим Законом. Саме окремими статтями законів України про державний бюджет України встановлюються розміри разової грошової допомоги для категорій отримувачів, яким у відповідному бюджетному році передбачено грошова допомога до Дня перемоги. Отже, згідно Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» та згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2009р. відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 18 березня 2009р. №211 інваліду війни 1 групи у 2009 році здійснена виплата у розмірі 540 грн.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Совєтського району м. Макіївки як інвалід війни 1 групи.
Позивач відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком. Проте фактично виплачено за 2009 рік - 540 гр.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що висновки суду про задоволення позову відповідають обставинам справи та ґрунтуються на законі.
Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 9 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірах, зокрема, інвалідам 1 групи – десять мінімальних пенсій за віком.
В силу ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції Закону «Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23.12.2004р. № 2291-IV, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Інший розмір мінімальної пенсії діючим законодавством не передбачено, тому суд першої інстанції обґрунтовано застосував до спірних правовідносин вищенаведену норму закону.
Згідно зі ст. 2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Фактично позивач отримав від Управління праці та соціального захисту населення грошову допомогу до п’ятого травня у 2009 році – 540 гр. При цьому відповідач керувався Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Відповідно до вимог ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Враховуючи, що позивачу сплачена грошова допомога у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради сплатити позивачеві недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) за 2009 рік.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. 307 ч.1 п.1, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради відхилити.
Постанову Совєтського районного суду м. Макіївки від 26 лютого 2010р. залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді: