Справа № 22ц-6037/2010 р. Головуючий 1 інстанції Анісімова Н.Д.
Категорія 37 Доповідач Азевич В.Б.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Зубової Л.М.,
суддів: Бабенка П.М., Азевича В.Б.,
при секретарі Голубцові А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи – ОСОБА_5, Четверта донецька державна нотаріальна контора про визнання заяви про відмову від спадщини недійсною, встановлення факту своєчасного прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, за зустрічним позовом ОСОБА_5, в інтересах якого діє ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання прав власності на спадкове майно, та за позовом ОСОБА_3, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, треті особи - орган опіки та піклування Кіровської районної у м. Донецьку ради, ОСОБА_4, про визнання права власності на спадкове майно,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 18 березня 2010 року, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 18 березня 2010 року відмовлено у задоволені позовів ОСОБА_1 і ОСОБА_5, та задоволений позов ОСОБА_3
Суд визнав факт своєчасного прийняти спадщини ОСОБА_8 спадщини після смерті ОСОБА_9, яка померла 30 серпня 2003 року.
Визнано за ОСОБА_3 та за неповнолітньою ОСОБА_7 право власності в порядку спадкування за законом по Ѕ частки, за кожною, на жилий будинок АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_10, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в доход держави у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн.
У задоволені позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_5, в інтересах якого діє ОСОБА_6, відмовлено у повному обсязі.
На вказане рішення представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_3 та відмови у задоволені позову ОСОБА_5 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи.
Як спадкоємець за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_5 прийняв спадщину відповідно до ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, оскільки приймав участь у похованні матері, взяв собі деякі її особисті речі, що підтвердили свідки. Він згоден з тим, що суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1
Вважає, що суд не обґрунтував свого висновку щодо не прийняття ним спадщини. Судом не врахований факт наявності у нього ощадних книжок на ім’я матері та факт зняття ним грошей у сумі 150 грн. на поховання ОСОБА_10 При цьому суд зробив невірний висновок, що вказана сума є державною допомогою, оскільки вони були зняті з рахунка матері, а на видані державним органом.
ОСОБА_9 є спадкоємицею другої черги, тому не мала права приймати спадщину при наявності спадкоємця першої черги, який фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Йому не було відомо, що його рідна сестра – ОСОБА_1 відмовилася від спадщина. Приймаючи спадщину ОСОБА_9 не повідомила нотаріуса про наявність іншого спадкоємця.
Окрім того, суд не дав оцінки показанням ОСОБА_4, який підтвердив, що ОСОБА_11 в березні 2005 року віддав йому ключі від спірного будинку, а також тієї обставині, що ОСОБА_11 та ОСОБА_9 мали бажання купити даний будинок.
ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги ОСОБА_5
ОСОБА_3 просила відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
ОСОБА_6 та ОСОБА_4 просили розглянути справу за їх відсутністю.
Четверта донецька державна нотаріальна контора, повідомлена про час та місце розгляду справи, свого представника не направила.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Апеляційний суд вважає, що при розгляді спору суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Судом першої інстанції встановлено, що жилий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_10, яка є матір’ю ОСОБА_1 і ОСОБА_5 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після смерті матері, її донька ОСОБА_1 відмовилася від спадщини, подавши 26 жовтня 2002 року відповідну заяву в Четверту донецьку державну нотаріальну контору. ОСОБА_5 до нотаріальної контори не звертався. Оскільки ОСОБА_1 відмовилася від спадщини, а ОСОБА_5 не прийняв її шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, 26.10.2002 року (за три дні до спливу строку на прийняття спадщини) з заявою про прийняття спадщини звернулася спадкоємиця за законом другої черги - ОСОБА_9, яка є рідною сестрою ОСОБА_10 У зв’язку з тяжкою хворобою, ОСОБА_9 не встигла оформити свої спадкові права та померла 30 серпня 2003 року.
Після смерті ОСОБА_9 спадщину прийняв її син ОСОБА_11 шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном, оскільки постійно проживав та був зареєстрований разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1.
Він 7 квітня 2004 року звертався до Четвертої держнотконтори з питанням щодо прийняття спадщини після смерті матері, зокрема він отримав запит в БТІ для видачі витягу з Єдиного реєстру прав на нерухоме майно – жилого будинку по АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 помер, і у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини – 15 жовтня 2007 року, з заявою про її прийняття до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_3 в своїх інтересах та від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_7, 1997 року народження.
Задовольняючи позов ОСОБА_12 та відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_5 і ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 відмовилася від спадщини, а ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався.
Згідно ст. 553 ЦК України (редакції 1963 року) спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, чого вона не оспорювала при розгляді справи судом апеляційної інстанції, у них була домовленість, що ОСОБА_9 викупить у них спірний будинок. Для того, що не нести зайві витрати, пов’язані з оформлення спадщини та відчуженням будинку, вона відмовилася від спадщини. Тобто її волевиявлення було вільним і вона розуміла наслідки відмови від спадщини.
Апеляційний суд не може прийняти доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 стосовно того, що він прийняв спадщину після смерті матері, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
ОСОБА_5 не вступив в управління спадковим майном, оскільки проживає в м. Волгограді Російської Федерації. Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги пояснення свідків щодо отримання останнім деяких речей після смерті матері, оскільки вони суперечать один одному і тим поясненням, які вони давала раніше.
Твердження позивача стосовно наявності у нього ощадних книжок також не заслуговують на увагу, оскільки при розгляді справи апеляційним судом ОСОБА_1 пояснила, що гроші на поховання матері у сумі 150 грн. з ощадної книжки знімала вона у зв’язку з тим, що брат є громадянином Росії.
Окрім того, ОСОБА_5 протягом тривалого часу – до смерті двоюрідного брата ОСОБА_11 не проявляв інтересу до спадщини і не звертався до нотаріальної контори для оформлення спадщини або до суду з заявою про поновлення його спадкових прав.
Як передбачено ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи з наведеного, ОСОБА_5 не довів того факту, що він прийняв спадщину після смерті матері у встановленому законом порядку, тому суд обґрунтовано відмовив у задоволені його позовних вимог.
Суд першої інстанції зробив правильний правовий висновок, що спадщину після смерті ОСОБА_10 прийняла її рідна сестра ОСОБА_9, якій відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України в редакції 1963 року спірний будинок належить з моменту відкриття спадщини. Тому після її смерті майно успадковував син – ОСОБА_11, а потім спадщина перейшла до його дружини – ОСОБА_3
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуально права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 18 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: