Справа № 22ц-5851/2010 р. Головуючий 1 інстанції Казначеєв Е.Г.
Категорія 34 Доповідач Азевич В.Б.
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Зубової Л.М.,
суддів: Бабенка П.М., Азевича В.Б.,
при секретарі Голубцові А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 26 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням квартири, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 26 березня 2010 року частково задоволений первісний позов, а у задоволені зустрічного позову відмовлено.
Зобов’язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні житловим приміщення ОСОБА_1 – квартирою АДРЕСА_1 шляхом приведення системи центрального опалення цієї квартири у первісний стан.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 997 грн. – вартість матеріалів та відновлюваних робіт; вартість судової будівельно-технічної експертизи – 422-28 грн., компенсація моральної шкоди – 1000 грн. Стягнуто з відповідачів в доход держави судовий збір – 51 грн. і 8-50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, та у задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовлено.
На вказане рішення сторони подали апеляційні скарги.
Позивачка просить змінити рішення в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки вважає, що стягнута судом сума не компенсує у повній мірі перенесені нею моральні страждання.
Відповідачка просить рішення суду скасувати та ухвалити нове – про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 та про задоволення її позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та судом не з’ясовані всі обставини справи.
На думку відповідачки, суд дійшов безпідставного висновку про необхідність приведення системи опалення в квартирі позивачки в первісний стан, оскільки з’єднання пластикової труби, що виходить з її квартири, з металевою трубою в квартирі ОСОБА_1 виконано з додержанням будівельних норм та за згодою власниці квартири.
Вважає, що висновки суду про залиття квартири позивачки ґрунтуються на припущеннях, у зв’язку з тим, що акт від 6 серпня 2007 року складений без її присутності. При визначені суми шкоди суд керувався висновками експертизи, але експертизою не встановлювався факт залиття квартири ОСОБА_5 та особа винна у завдані шкоди. При цьому вона припускає, що з моменту залиття та до моменту проведення експертизи шпалери в квартирі могли зіпсуватися внаслідок об’єктивних факторів (вологи, вигорання).
Відповідачка та її представник ОСОБА_6 підтримали доводи своєї апеляційної скарги та просили відхилити скаргу позивачки.
Позивачка та її представник ОСОБА_7 настоювали на доводах своєї апеляційної скарги, а скаргу відповідачки вважали необґрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає за необхідне їх відхилити.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами і надав їм відповідну оцінку.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачці на підставі договору дарування від 23 грудня 2003 року на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.
Квартира АДРЕСА_2 відповідачам в рівних частках по 1\3 на підставі свідоцтва про право власності.
Актом комісії КП «ЖЕК №1» від 13 жовтня 2005 року встановлено факт зміни співвласником квартири № 24 вказаного будинку без згоди та дозволу на те житлової організації системи центрального опалення з металевих труб на металопластикові. Окрім того, ОСОБА_2 змінила частину стояку центрального опалення на пластикову у квартирі НОМЕР_1. Вказані роботи виконувала за свій рахунок та з власних матеріалів, внаслідок чого, у квартирі позивачки був зіпсований естетичний вигляд кімната та пошкоджені шпалери. Постановою адміністративної комісії при виконкомі Петровської районної у м. Донецьку ради від 26 жовтня 2005 року відповідачка за порушення правил користування житловим приміщення на підставі ст. 150 КУпАП була притягнута до адміністративної відповідальності та неї накладене стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн.
Згідно акту від 6 серпня 2007 року, складеного майстром КП «ЖЕК №1», 3 серпня 2007 року мало місце підтоплення холодною водою квартири НОМЕР_1 вірогідно з вищестоящої квартири НОМЕР_2, оскільки наймач не закрив кран. Внаслідок залиття затоплений санвузол площею 1,5 м х 2 м та кухня – 1м х 1 м.
Окрім того, відповідно до акту технічного обстеження квартири НОМЕР_1 від 22 червня 2009 року система центрального опалення на з’єднанні пластикових та металевих труб відповідає будівельним нормам. Під стелею у цьому місці є сліди підтоплення, пошкоджені шпалери та на підлозі сліди відшарування краски розміром 30 см.
Вартість ремонту згідно висновкам судової будівельно-технічної експертизи складає 997 грн.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що відповідачі повинні відшкодувати шкоду, завдану залиттям квартири на підставі ст. 1166 ЦК України, оскільки даний факт підтверджений доказами, дослідженими в ході розгляду справи, які не були спростовані відповідачкою. Суд не прийняв заперечень ОСОБА_2 стосовно з’єднання на стояку системи опалення в кв. НОМЕР_1, оскільки воно виконано з порушенням норм житлового законодавства та без згоди власниці квартири.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи спір суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно частинам 1 та 2 статті 116 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги доводи скарги щодо відсутності вини відповідачки, оскільки остання не довела, що шкоди завдано не з її вини. Подія залиття квартири НОМЕР_1 та факт завдання матеріальної шкоди встановлений судом, і неоспорюється сторонами.
При розгляді справи апеляційним судом відповідачка не заперечувала тієї обставини, що переобладнання системи опалення у квартирі позивачки було виконано за її відсутності.
Як передбачено ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, суд обґрунтовано стягнув вартість ремонту, яка визначена судовою будівельно-технічною експертизою.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачка не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.
Колегія судів приходить до висновку, що факт залиття квартири позивачки з вини відповідачки та розмір матеріальної шкоди знайшов своє підтвердження в процесі розгляду справи.
Суд стягнув грошову компенсацію моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях позивачки, що викликані пошкодженням її майна, у розмірі 1 000 грн., з яким апеляційний суд вважає за можливе погодитися, оскільки він визначений судом з урахуванням глибини моральних страждань, характеру порушення та інших обставин, що мають суттєве значення.
За таких обставин, зустрічний позов про стягнення моральної шкоди у зв’язку з тим, що позивачка звертається із скаргами скарги у різні інстанції на захист її права, не ґрунтується на законі.
З огляду на викладене, суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2
Судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг суттєвими не являються, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуально права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, апеляційні скарги слід відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 26 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: