Справа № 22ц-8325/2010 Головуючий у I інст. Казначеєв Е.Г.
Категорія 57 Доповідач Будулуца М.С.
У Х В А Л А
Іменем України
6 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді: Курило В.П.
суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.,
при секретарі: Степаненко В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька на постанову Петровського районного суду м. Донецька від 24 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, –
В С Т А Н О В И В :
Постановою Петровського районного суду м. Донецька від 24 листопада 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька /надалі УПФУ в Калінінському районі м. Донецька/ зобов’язане здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року щомісячно.
В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька не погодився з постановою суду, звернувся із апеляційною скаргою, згідно якої просив скасувати постанову суду першої інстанції по причині неправильного застосування судом норм матеріального права та в задоволенні позову - відмовити.
В судове засідання представник відповідача не з’явився, про час і місце судового засідання сторони повідомлені належним чином. Відповідач просив розглянути справу без участі його представника.
Позивач ОСОБА_1 заперечувала проти доводів апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З позовної заяви ОСОБА_1 убачається, що вона звернулася до суду за захистом свого порушеного права та просила зобов'язати УПФУ в Петровському районі м. Донецька провести нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком за 2006 – 2009 роки в сумі 5367 грн.60 коп.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» /надалі Закон/, та суд дійшов висновку, що відповідно до ст. 6 Закону відповідач повинен провести перерахунок та сплатити позивачу недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року щомісячно.
Висновок суду щодо поширення на позивача дії Закону відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки згідно з приписами статті 1 Закону, дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.
З паспорту позивача вбачається, що вона є громадянкою України, та оскільки датою її народження є 16 грудня 1938 року, вона має право на отримання державної соціальної підтримки дітей війни, що встановлена зазначеним Законом.
Статтею 6 Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Так само, судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог, правомірно враховано, що:
- статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону, однак згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року це положення Закону визнано неконституційним та відновлено дію ст.6 Закону з 09 липня 2007 року;
- Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року текст ст. 6 Закону викладено у новій редакції, якою виключено положення про нарахування щомісячної доплати до пенсії та підвищення дітям війни пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року це положення Закону визнано неконституційним та відновлено дію ст.6 Закону в попередній редакції з 22 травня 2008 року.
З огляду на викладене, у суду першої інстанції були підстави для задоволення позовних вимог в частині нарахування щомісячної доплати до пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року щомісячно.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, так як реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Також не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги з приводу того, що дітям війни повинне виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», оскільки у відповідності з конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем положень вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
З огляду на зазначене, суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору підлягала застосуванню ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Відповідно до ч.1. ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька відхилити.
Постанову Петровського районного суду м. Донецька від 24 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: