Справа №22ц-7861/2010 Головуючий в 1 інст. Мірута О.А.
Категорія 57 Доповідач Будулуца М.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Курило В.П.
суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.,
при секретарі Сироті Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про перерахунок та виплату недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2007 – 2008 роки, стягнення допомоги на оздоровлення ,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації на оздоровлення за 2007 – 2008 роки у розмірі, що є меншим ніж передбачено ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобиль сякої катастрофи ”.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради недоотриману суму грошової компенсації на оздоровлення за 2007 – 2008 роки у розмірі 4 355 грн. на користь ОСОБА_1.
З судовим рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, він ставить питання про скасування постанови суду і відмову в задоволенні позову.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримала, просила скаргу задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не прибув, але про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, в редакції Закону України № 2001-ХІІ від 19 грудня 1991 року зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалід 2 групи, що підтверджено посвідченням (а.с. 7).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач за період 2007 - 2008 роки виплачував йому компенсацію на оздоровлення, в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно письмового повідомлення відповідача, позивачу ОСОБА_1 відповідно до Постанови КМУ № 562 від 12 липня 2005 року у 2007 році допомога на оздоровлення виплачена в розмірі 100 грн., а за 2008 рік – 120 грн.
Відповідно до ст.48 Закону України № 796-ХП "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам 2 групи передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
При розгляді справи судом встановлено, що постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року, на підставі якої відповідач проводив виплати допомоги позивачу у меншому розмірі, була прийняті всупереч вимог статей 48, 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому посилання апелянта на зазначені постанови, апеляційний суд не приймає до уваги. Оцінка правовідносин щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється на підставі пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції України та статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що виплата повинна була здійснюватися в порядку, встановленому частиною 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат станом на день виплати.
Суд не приймає посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права та передбачені законом підставі для її зміни чи скасування відсутні.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних з соціальними виплатами ” від 18 лютого 2010 року, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради відхилити.
Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: