Справа № 22ц-7811/2010                         Головуючий  у 1 інст. Суханова А.В.  

Категорія 57                                                 Доповідач Будулуца М.С.  

 Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

Іменем                         України

29 червня 2010 року     Апеляційний суд Донецької області в складі:

                                                Головуючої судді: Курило В.П.

                                               суддів: Санікової О.С., Будулуци М.С.

                                               при секретарі Сироті Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрально - Міського  районного суду  міста Макіївки від 5 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському  районі міста Макіївки  про зобов’язання зробити перерахунок та виплату   доплати до пенсії,

  В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

 28 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі міста Макіївки про зобов’язання зробити перерахунок та виплату  доплати до пенсії. Вона посилалась на те, що народилась 16 березня 1941 року і має статус «Дитини війни». Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона має право на доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з січня 2007 року по теперішній час. Але відповідач їй таку доплату не нараховує і не сплачує. Тому вона просила визнати такі дії відповідача протиправними, відновити пропущений нею строк для звернення до суду і зобов’язати управління пенсійного фонду нарахувати та виплатити їй таку доплату з 1 січня 2007 року по теперішній час.

Постановою Центрально - Міського районного суду міста Макіївки від 5 листопада  2009 року Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському  районі міста Макіївки зобов’язане здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 28 серпня 2008 року  по 31 грудня 2008 року. В задоволенні решти позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні її позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Вона посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач підтримала доводи апеляційної скарги. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відповідач в письмовому клопотанні просив розглянути  справу у  відсутності його представника.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Суд дійшов до висновку, що відповідно до ст. 6 Закону відповідач повинен провести перерахунок та сплатити позивачу недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 28 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року  щомісячно, оскільки відповідач вказаний перерахунок не зробив. Суд дійшов до висновку, що такі дії відповідача є неправомірними, та зобов’язав відповідача зробити зазначений перерахунок та виплатити позивачу вказані доплати. Інші вимоги позивача  не ґрунтуються на законі.

            Заслухавши доповідача,  дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - зміні з наступних підстав:

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Відповідно до ч. 2 ст. 309 ЦПК України норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції неправильно застосував Закон у правовідносинах сторін за період з 1 січня 2009 року по день ухвалення рішення, що призвело до неправильного вирішення справи в зазначеній частині.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років. З паспорту позивача вбачається, що вона є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

           Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків надбавки, встановленої для учасників війни.

  Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".

 Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 № 107-1У, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію в 2007 році з 9 липня 2007 року, а у 2008 року - з 22.05.2008 року.

Судом встановлено, що позивач звернулась в суд з позовом про захист свого порушеного права 28 серпня 2009 року, про це свідчить поштовий штамп канцелярії суду  (а.с.2).

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду з позовом встановлений строк у один рік, який обчислюється з дня  коли особа дізналась, або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

 Застосовуючи ст.99 та ч.1 ст.100 КАС України, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позивач пропустила річний строк для звернення до суду без поважних причин і підлягає захисту порушене право позивача лише з 28 серпня 2008 року. Тому правильно визначив, що управління пенсійного фонду має нарахувати і виплатити позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії як дитині війни з 28 серпня  2008 року по 31 грудня 2008 року.

Доводи скарги щодо поважності причин не звернення до суду позивача за захистом своїх прав раніше, є безпідставні. Посилання позивача на її необізнаність, відсутність відповідної інформації, отримання інформації про права та обов’язки сторін у справі із засобів масової інформації не можуть бути прийняті судом як поважні причини пропуску строку для звернення у суд через те, що вони не ґрунтуються на законі.

За таких обставин суд першої інстанції по вказаній справі  зробив  правильний висновок, що  положення статті 6 Закону в редакції 2004 року застосовуються щодо позивача з 28 серпня  2008 року по 31 грудня 2008 року.

Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не задовольнив позовні вимоги про зобов’язання відповідача зробити нарахування та виплатити позивачу доплату до пенсії за 2009 рік. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині, суд першої інстанції зазначив, що на 2009 рік ст.4 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст.54, 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік ”, п.8 постанови КМ України № 530  (з наступними змінами і доповненнями) не передбачено підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  дітям війни.

Між тим, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року існували і до часу розгляду судом першої інстанції вказаної справи. Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» будь - які зміни до вказаного Закону не вносилися. А правила ст.ст. 54 і 71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» до цих правовідносин не застосовуються.

Отже, у суду першої інстанції не було законних підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо виплати позивачу надбавки до пенсії за 2009 рік.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції не застосував Закон, що мав бути застосований, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому в зазначеній частині судове рішення  підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316  ЦПК України, апеляційний суд,

 В  И  Р  І  Ш  И  В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову  Центрально - Міського  районного суду  міста Макіївки Донецької області від 5 листопада 2009 року скасувати частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі міста Макіївки по перерахуванню ОСОБА_1 доплати до пенсії, як дитині війни з 1 січня 2009 року.  

 Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Центрально - Міському  районі міста Макіївки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року, з врахуванням виплачених сум, включаючи і 2009 рік.  

В іншій частині постанову залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.  

Головуюча:

Судді: