Справа № 22ц - 7778 -2010 Г оловуючий в I інстанції Діденко С.О.
Категорія 57 суддя-доповідач Будулуца М.С.
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
29 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої судді: Курило В.П.
суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.,
при секретарі: Сироті Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області на постанову Добропільського міського суду Донецької області від 29 січня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області про зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, –
В С Т А Н О В И В :
Постановою Добропільського міського суду Донецької області від 29 січня 2010 року управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області /надалі УПФУ в м. Добропілля Донецької області/ зобов’язане здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Відповідач УПФУ в м. Добропілля Донецької області не погодився з постановою суду, звернувся із апеляційною скаргою в якій просить скасувати зазначену постанову та в задоволенні позову відмовити. Необхідність скасування постанови обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушенні норми матеріального та процесуального права, вказуючи, що суд не взяв до уваги тієї обставини, що ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» якою суд керувався при вирішенні питання про нарахування та виплату підвищення до пенсії застосовується виключно для визначення розміру пенсій, а не доплат до пенсій, також судом не враховано що Законом України «Про державний бюджет України на 2009рік» не передбачено виплат на підвищення пенсій дітям війни.
В судове засідання сторони не з’явилися, від представника відповідача на адресу апеляційного суду надійшла заява, в якій останній просив справу розглянути без його участі. Позивачка про час і місце розгляду справи належним чином повідомлена.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
З позовної заяви ОСОБА_3 видно, що вона 14 січня 2010 року звернулася до суду за захистом свого порушеного права та просила зобов'язати УПФУ в м. Добропілля Донецької області провести нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 грудня.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» /надалі Закон/, та суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до ст. 6 Закону відповідач повинен провести перерахунок та сплатити позивачу недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Висновок суду щодо поширення дії Закону на правовідносини з приводу нарахування та виплати державної соціальної допомоги дитині війни – узгоджується з вимогами чинного законодавства.
Так, згідно з приписами статті 1 Закону дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.
З паспорту позивача вбачається, що вона є громадянином України, та оскільки датою її народження є 5 травня 1937 року, остання має право на отримання державної соціальної підтримки дітей війни, що встановлена зазначеним Законом.
А саме, статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Також суд обґрунтовано дійшов висновку, що розмір мінімальної пенсії за віком з якої має обчислюватись підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленому для осіб що втратили працездатність.
Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Беручи до уваги положення ст. 6 Закону, діючи з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивачки на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності здійснення позивачці щомісячної доплати до пенсії.
В судовому засіданні вірно встановлено, що статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону – та згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року це положення Закону визнано неконституційним та відновлено дію ст.6 Закону з 09 липня 2007 року
Окрім того, в судовому засіданні вірно встановлено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року текст ст. 6 Закону було викладено у новій редакції, якою виключено положення про нарахування щомісячної доплати до пенсії та підвищення дітям війни пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, судом враховано що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року це положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року визнано неконституційним та відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції з 22 травня 2008 року.
Також суд першої інстанції при задоволенні позовних вимог та при визначені періоду з 1 січня 2009року для нарахування соціальної державної допомоги, обґрунтовано керувався положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, який був чинним на момент розгляду справи судом першої інстанції і дія якого розповсюджувалася на справи, пов’язані із соціальними виплатами.
З огляду на що, суд правомірно застосував річний строк звернення до адміністративного суду встановлений ст. 99 КАС України.
З огляду на викладені вище в рішенні обставини та досліджені докази, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що підлягають задоволенню вимоги позивача за 2009рік, оскільки після винесення рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції, якою передбачено право позивача на отримання щомісячної доплати до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та зазначена норма не зазнавала змін у 2009році і підлягала застосуванню до відносин що виникли у 2009році.
У той же час, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, так як реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Відповідно до ч.1. ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і встановлених обставин справи, та за таких обставин, колегія апеляційного суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області відхилити.
Постанову Добропільського міського суду Донецької області від 29 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: