Справа №22ц-7815/2010 року Головуючий у 1 інстанції Кононихіна Н.Ю.
Категорія: 57 Доповідач Будулуца М.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Курило В.П.
суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.,
при секретарі Сироті Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області
на постанову Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 26 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Червоногвардійському районі м. Макіївки про перерахунок пенсії за інвалідністю, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 26 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Червоногвардійському районі м. Макіївки /далі УПФУ / про перерахунок пенсії за інвалідністю задоволені.
Дії УПФУ визнані неправомірними та відповідач зобов’язаний здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії в період з 1 січня 2005 року до 26 квітня 2010 року, за виключенням періоду з 1 серпня 2005 року по 22 лютого 2007 року, не нижче 6 розмірів мінімальної пенсії за віком згідно з ч.4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” від 28 лютого 1991 року, як інваліда 3 групи, щодо якого установлений причинний зв’язок між захворюванням із Чорнобильською катастрофою, а також збільшити пенсію на 50 %, згідно Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” від 28 лютого 1991 року, збільшити пенсію на 200 % згідно ч. 4 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантію їхнього соціального захисту ” від 23 жовтня 1993 року, Закону України „Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік ” від 19 жовтня 2004 року й Закону України „Про внесення змін у Закон України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 23 грудня 2004 року, а також збільшити пенсію у 3,5 рази відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року „Про збільшення розміру пенсії деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, та збільшити пенсію на 12% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13 липня 2004 року, на підставі ст.87 Закону України „Про пенсійне забезпечення ” від 5 листопада 1991 року, ст.107 Закону України „Про обов’язкове пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року та нарахувати грошову компенсацію на неотриману пенсію згідно Закону України „Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їхньої виплати ” від 19 жовтня 2000 року.
В апеляційній скарзі УПФУ просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача – Романенко О.Ф. підтримала доводи апеляційної скарги, просила скаргу задовольнити, постанову суду скасувати і відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
Позивач ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційної скарги, оскільки вважав їх безпідставними і просив постанову суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав:
Встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 3 групи, має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, знаходиться на обліку в УПФ і отримує пенсію.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796 –ХII, в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин до 1 січня 2008 року (яку потім змінено Законом України від 28 грудня 2007 року №107- VI), розмір пенсії для інваліда 3 групи, щодо якого встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, що діяла на час спірних правовідносин до 1 січня 2008 року (яку теж змінено Законом України від 28 грудня 2007 року №107- VI), позивач, як особа віднесена до категорії 1, має також право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі: інваліду 3 групи – 50 % мінімальної пенсії за віком.
Втім, зміни внесені підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107 – VI в ст.50 та ч.4 ст.54, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10 – рп/2008).
Також ч.4 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” від 22 жовтня 1993 року № 3551- ХII в редакції, що діяла на час спірних правовідносин до 1 січня 2006 року, передбачено, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються; інвалідам 1 групи – у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, 2 групи – 350 процентів мінімальної пенсії за віком, 3 групи – 200 процентів мінімальної пенсії за віком.
Суд не приймає посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем річного строку звернення до суду апеляційний суд також відхиляє, оскільки суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що цей строк позивач пропустив з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 є інвалідом, постійно хворіє, тривалий час кожного року знаходився на лікуванні в зв’язку з захворюваннями, які він отримав під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, про що переконливо свідчать наявні у справі медичні документи (а.с. 62 – 64, 84, 85, 86 -92).
Всі інші доводи апеляційної скарги відповідача були предметом ретельного дослідження суду першої інстанції, правильні висновки якого, вони не спростовують.
У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України апеляційний суд –
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Червоногвардійському районі м. Макіївки відхилити.
Постанову Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 26 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: