Справа №22ц-7405/2010                                                       Головуючий в 1 інст. Коваленко Г.С.

Категорія 57                                                                                       Доповідач Будулуца М.С.      

                                          У      Х     В     А    Л    А

                          І М Е Н Е М                      У К Р А Ї Н И

 6 липня 2010 року                                                                   Апеляційний суд Донецької області у складі:

                                      Головуючого - судді  Курило В.П.  

                                      суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.,

                                      при секретарі  Степаненко В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 16 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Кіровському районі м. Донецька (далі - УПСЗНУ в Кіровському районі м. Донецька) про  стягнення недотриманих сум щомісячної допомоги по догляду за дитиною ,-

                                               В С Т А Н О В И В:

Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 16 листопада 2009 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

З судовим рішенням не погодилась позивачка та подала апеляційну скаргу.

Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, вона ставить питання про скасування  постанови суду і ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка 26 серпня 2007 року народила доньку, відповідач виплачує їй щомісячно грошову допомогу до досягнення дитиною трирічного віку. Суд вважав, що позивачка пропустила річний строк звернення до суду за захистом порушених прав, передбачений ст.99 КАС України, який для неї сплинув у вересні 2008 року, коли позивачка у попередньому році отримала перші платежі і повинна була знати про порушення її прав, а відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду, які передбачені ч.1 ст.100 КАС України, щодо вимог про сплату недоотриманих сум щомісячної допомоги по догляду за дитиною за 2007 рік. Починаючи з 2008 року, відповідач сплачує таку допомогу в розмірах і в строки, які встановлені законом, а тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивачки безпідставні і задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні апеляційного суду позивачка ОСОБА_1 просила розглянути апеляційну скаргу у її відсутності. УПСЗНУ в Кіровському районі м. Донецька заперечувало проти доводів скарги.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення буз змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Встановлено, що позивачка є особою, на яку поширюється дія Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року, оскільки має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21  листопада 1992 року було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-У1 частина перша статті 15 викладена в іншій редакції, а саме: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює з 1 січня 2008 р. – 50 відсоткам різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Вказана редакція Закону є чинною, рішення Конституційного Суду щодо неконституційності цих змін до Закону відсутнє, відповідач здійснює виплати позивачки відповідно до правил, встановлених ч. 1 ст. 15 в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-У1. За таких обставин підстав для висновку про порушення прав позивачки та для задоволення її позову не має.

Суд першої інстанції встановив і виходив з того, що за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки вона пропустила без поважних причин річний строк звернення до суду з позовом, передбачений ст. 99 КАС України, клопотання про поновлення цього строку не заявляла, а відповідач наполягав на  відмові в задоволенні позову з мотивів пропуску строку звернення до суду щодо стягнень допомоги по догляду за дитиною за 2007 рік. Надалі цю допомогу відповідач виплачував у розмірах, встановлених Законом України „ Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-У1, відповідно до ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми ” в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-У1 та п. 22 постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми ” від  27 грудня 2001 року № 1751 (із змінами, внесеними   постановою КМ України від 22 лютого 2008 року та наступними змінами і доповненнями), які не визнані неконституційними та передбачають, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. – 50 відсоткам, з 1 січня 2009 року – 75 відсоткам, з 1 січня 2010 р. – 100 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним  доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 грн.

З зазначених підстав доводи апеляційної скарги задоволенню не підлягають і апеляційний суд їх відхиляє. Доводи апеляційної скарги позивачки були предметом ретельного дослідження суду першої інстанції і висновки суду вони не спростовують.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315  ЦПК України, апеляційний суд, -

                                                      У х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 16 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.  

Головуюча:

Судді: