Справа №22ц-7418/2010 Головуючий в 1 інст. Неженцева О.В.
Категорія 57 Доповідач Будулуца М.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Курило В.П.
суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.,
при секретарі Сироті Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу УПФУ в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області на постанову Кіровського районного суду м. Макіївки від 30 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області про зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення пенсії як дитини війни ,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою Кіровського районного суду м. Макіївки від 30 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенні частково.
Поновлено пропущений з поважних причин строк звернення ОСОБА_1 до суду за захистом порушеного права за відповідні періоди 2007 року
Визнано незаконними дії Управління ПФУ в м. Шахтарську Донецької області по ненарахуванню та виплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_2, як дитини війни, за період з 15 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області зобов'язано здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої в ч.1 ст.28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", як дитини війни, відповідно до вимог статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області відмовлено.
З судовим рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу.
Він ставить питання про скасування постанови суду і відмови в задоволенні позову за необґрунтованістю позовних вимог.
В судове засідання сторони не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені; листами просили розглянути справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення буз змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.
З паспорту позивачки вбачається, що вона є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус "діти війни", а тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не можуть бути взяті до уваги.
Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, апеляційний суд вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог.
Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, на яку посилається відповідач, істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача. Суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційна скарга від позивачки не надходила, тому суд апеляційної інстанції не перевіряє законність відмови їй в поновленні строку на звернення до суду за захистом порушених прав за період з 2006 року до 15 жовтня 2007 року.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області відхилити.
Постанову Кіровського районного суду м. Макіївки від 30 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: