Справа № 22ц- 7777-2010                  Головуючий  у 1 інст. Шликов С.П.    

Категорія 57                                                       Доповідач Будулуца М.С.

 Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

Іменем                         України

 6 липня 2010 року     Апеляційний суд Донецької області в складі:

                                                Головуючої судді : Курило В.П.

                                               суддів: Санікової О.С., Будулуци М.С.,

                                               при секретарі  Степаненко В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду  міста Донецька від 13 січня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька про зобов’язання зробити перерахунок та виплату  доплати до пенсії,

  В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

 15 грудня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька про зобов’язання зробити перерахунок та виплату соціальної допомоги до пенсії. Вона посилалась на ті обставини, що народилась 21 листопада 1942 року і має статус «Дитини війни». Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона має право на доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з січня 2006 року. Але відповідач їй таку доплату не нараховує і не сплачує. Тому вона просила відновити пропущений нею строк для звернення до суду, визнати такі дії відповідача протиправними і зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька нарахувати та виплатити їй таку доплату з 1 січня 2006 року по вересень 2009 року.

Постановою Київського районного суду міста Донецька від 13 січня 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька зобов’язане  здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 01 вересня 2009 року. В задоволені решти позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволені її позовних вимог, ухвалити нове рішення про зобов’язання нарахувати їй доплату до пенсії з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року. Вона посилається  безпідставну відмову в задоволені  решти позову.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги і просила скаргу задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, просив розглядати справу у його відсутність.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Суд дійшов до висновку, що відповідно до ст. 6 Закону відповідач повинен провести перерахунок та сплатити позивачці недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 1 вересня 2009 року щомісячно, оскільки відповідач вказаний перерахунок не зробив. Суд дійшов до висновку, що такі дії відповідача є неправомірними, та зобов’язав останнього зробити зазначений перерахунок та виплатити позивачу вказані доплати. Інші вимоги позивача не ґрунтуються на законі.

            Заслухавши доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - зміні з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи. Розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно застосував Закон у правовідносинах сторін.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України, та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років. З паспорту позивача вбачається, що вона є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

            Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",  дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".

 Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 № 107-1У, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію в 2007 році з 9 липня 2007 року, а у 2008 року – з 22 травня 2008 року.

Тому її позов з січня 2006 року до 9 липня 2007 року не підлягає задоволенню. Застосовуючи вказані норми закону, суд першої інстанції зробив правильний висновок і про те, що підлягає захисту порушене право позивача з 9 липня 2007 року. Тому суд правильно визначив, що управління пенсійного фонду має нарахувати і виплатити позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії, як дитині війни, з 6 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року.

За таких обставин суд першої інстанції по вказаній справі зробив правильний висновок, що положення статті 6 Закону в редакції 2004 року застосовуються щодо позивача ОСОБА_1 з  9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  та з 1 січня 2009 року.

Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не задовольнив позовні вимоги про зобов’язання відповідача зробити нарахування та виплатити позивачу доплату до пенсії за  вересень 2009 рік. Відмовляючи у задоволені позовних вимог в зазначеній частині, суд першої інстанції взагалі не привів будь яких обґрунтувань. Між тим,  положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року існувала і  по вересень 2009 року включно, про що просила позивачка у позовній заяві. Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» будь які зміни до вказаного Закону не вносилися.  

Отже, у суду першої інстанції не було законних підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо виплати позивачу надбавки до пенсії, як дитині війни, за вересень місяць 2009 року включено, а не тільки за період до 1 вересня 2009 року.

Втім не підлягає задоволенню апеляційна скарга ОСОБА_1 в іншій її частині щодо зобов’язання відповідача зробити перерахунок доплати до пенсії по 31 грудня 2009 року включно, оскільки позивач в позові не просила зробити такий перерахунок по 31 грудня 2009 року (а. с. 2 - 4). А відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог  і на підставі  доказів сторін та  інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому в зазначеній частині судове рішення  підлягає зміні, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316  ЦПК України, апеляційний суд,

 В  И  Р  І  Ш  И  В :

Апеляційну скаргу  задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду міста Донецька від 13 січня 2010 року змінити. Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року.

В іншій частині цю постанову залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.  

Головуюча:

Судді: