У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.
при секретарі Суліма Є.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 17 березня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Сніжне Донецької області про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з втратою здоров'я від профзахворювання,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 17 березня 2010 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Сніжне Донецької області про стягнення моральної шкоди у зв'язку з втратою здоров'я від профзахворювання та стягнуто з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Сніжне на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну втратою здоров'я від профзахворювання в розмірі 12000 гривень та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 6 гривень.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, відмовивши в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушенні норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
З матеріалів цивільної справи убачається, що у 2009 року позивачка звернулась в суд із даним позовом, 16.11.2009 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з втратою здоров'я від профзахворювання, посилаючись на те, що він працював на підприємствах вугільної промисловості в шкідливих, небезпечних, підземних умовах праці. Тривалий час, багаторазово лікувався з приводу профзахворювання Наслідками профзахворювання є слабкість, нездужання. Він не може виконувати роботу по господарству, постійно приймає медикаменти. Умовами виробництва йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його звичні нормальні зв'язки, йому необхідно додавати додаткових зусиль для організації свого життя в сім'ї та суспільстві. Просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 30000 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 1983 року протягом більше 16 років працював в вугільній промисловості, в т.ч. підземним гірничим на шахті „Зоря" шахтоуправління «Сніжнеантрацит».
Позивач перебуває на обліку в відділенні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Сніжне.
Згідно з випискою з огляду МСЕК від 31.07.2003 р. позивачу встановлено 40% втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, первинно з 29.07.2003 р. по 31.07.2004 р.
В наданій відповідачем інформації зазначено, що позивачу повторно встановлювались 40% втрати працездатності з 01.08.2004 р. по 27.07.2006 р., з 28.07.2006 р. по 25.07.2008 р., з 26.07.2008 р. по 11.09.2010 р.
Згідно з актом розслідування професійного захворювання форми П-4 від 16.07.2003 р. шахти „Зоря" шахтоуправління «Сніжнеантрацит» профзахворювання позивача, тобто хронічна попереково-крижова радікулопатія - виникло в зв'язку з виконанням важких фізичних навантажень, в вимушеному робочому положенні, впливом температурних перепадів. Позивач тривалий час, багаторазово лікувався з приводу профзахворювання, що підтверджується наданими епікризами.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню при цьому урахував що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я позивача, регулюються Законом України від 23 вересня 1999 р. N 1105-ХІУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку і на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (з V наступними змінами, які діяли на момент встановлення у позивача професійної втрати працездатності -31.07.2003 р.). Пункт 3 ст. 34 цього Закону передбачає право позивача на відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, яка належить стягненню з відповідача. Профзахворювання відбулося через вплив шкідливих виробничих факторів, недосконалість технологічних процесів, застосування ручної праці.
Подальші ж зміни встановлені пунктом 27 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" та п. 22 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік", підпунктом 2 пункту 44 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 р» про зупинення дії абзацу 4 ст. 1, п.п. „є" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. З ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до п. З розділу XI „Прикінцеві положення" Закону України від 23 вересня 1999 р. N 1105-ХІУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якими передбачено, що відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам і членам їх сімей припиняється з 01.01.2008 р. незалежно від часу , настання страхового випадку, Законом України від 23.02.2007 р. № 717-У „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" щодо виключення абзацу 4 ст. 1, п.п. „є" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. З ст. 28 вищезазначеного Закону, якими регламентовано порядок відшкодування моральної шкоди внаслідок трудового каліцтва чи профзахворювання, суд обгрунтовано застосував положення ст. 58 Конституції України, ч. 2 ст. 5 ЦК України, закони та Інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового про задоволення позову немає.
Керуючись ст., ст. 308, 313,315 ЦПК України, апеляційний суд –
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області відхилити.
Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 17 березня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: