У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.
при секретарі Суліма Є.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 16 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області про стягнення недоотриманої надбавки до пенсії,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 16 квітня 2010 року з Управління Пенсійного Фонду України в Олександрівському районі Донецької області здійснено нарахування та виплата надбавки до пенсії на користь ОСОБА_1 за періоди: за 2006 рік, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік у сумі 3662 . 90 грн..
Стягнуто з Управління Пенсійного Фонду України в Олександрівському районі Донецької області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 гривень.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог. В обґрунтування скарги відповідач зазначає, що суд не зважив на те, що на законодавчому рівні не визначено які органи повинні виплачувати пенсії, за рахунок яких коштів та джерел. Немає підстав вважати, що саме органи пенсійного фонду повинні виплачувати такі підвищення із бюджету пенсійного фонду. Також вважає, що первинна редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», змінена Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та її відновлення будь-якими нормативними актами не передбачено.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
З матеріалів цивільної справи убачається, що у березні 2010 року позивач звернувся в суд із даним позовом, посилаючись на те, він належить до категорії „діти війни", згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на надбавку до пенсії, але у 2006 та 2007 роках не отримував її зовсім, а у 2008 і 2009 роках у меншому від встановленого законом розміру, таким чином сума недооплати склала 4879 гривень 50 коп. Просив стягнути з управління ПФУ в Олександрівському районі на його користь вказану суму надбавки до пенсії.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала.
Згідно письмової заяви відповідач позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі через те, що ПФУ сплачує позивачу надбавку до пенсії як дитині війни у розмірах, встановлених Законами України "Про бюджет України" на відповідні роки та у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
Згідно зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.1. Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ( 2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до ст.6. Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З обставин справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто є дитиною війни.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 відноситься до категорії «діти війни», знаходиться на обліку в ПФУ в м. Шахтарську та отримує пенсію за віком. Позивач протягом 2007-2009 років мав право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якого не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Згідно п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік » призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до пункту 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачуються підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційними.
У зв’язку з вищевикладеним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період 2006- 2009 років недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» є обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги щодо не визначення на законодавчому рівні джерел та коштів з яких мають проводитись підвищення до пенсії, не можна прийняти до уваги з наступних підстав.
Згідно ст.3 Конституції України утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Обов’язок по виплаті пенсій покладено на Пенсійний фонд України. Відсутність коштів в Державному бюджеті не може бути підставою для невиконання закону, який діє.
Обов’язки щодо призначення перерахунку та виплати пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» є основною функцією органів Пенсійного фонду України, а управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків.
Доводи апеляційної скарги про те, що первинну редакцію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», змінено Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і не відновлено будь-яким нормативним актом є необґрунтованими та не можуть бути прийняти судом до уваги з наступних підстав.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» був прийнятий 18 листопада 2004 року, набрав чинності з 1 січня 2006 року. Законами про Державний бюджет України протягом 2006 - 2008 років до вказаного закону вносилися зміни, якими зупинялася дія статті 6 закону щодо розміру та виплати підвищення до пенсії. У 2007 та 2008 роках відповідно до рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян та 22.05.2008 N 10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України окремі зміни, внесені законами про Державний бюджет на відповідні роки, визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Так як зупинення дії закону іншим законом не передбачено, а відповідно до ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, суд першої інстанції правильно керувався при розгляді справи Законом України "Про соціальний захист дітей війни" та застосував положення ст. 6 вказаного закону.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303-305, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов'язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд ,-
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області відхилити.
Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 16 квітня 2010 року залишити без зміни.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Олександрівському районі Донецької області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді120 (сто двадцять) гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: