Справа № 22-5748 Головуючий у 1 інстанції –
Кривов’яз А.П. Доповідач – Семенюк Т.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого – Семенюк Т.А.
Суддів – Прокопчук Н.О., Карпенко С.О.
при секретарі – Шевчук О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 1 березня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарного стягнення, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 1 березня 2010 року позов задоволено.
Визнано незаконними накази Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації від 15.06.2009 року № 166 «Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності літературно-меморіального музею-квартири ОСОБА_4 в м. Києві» у частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на ОСОБА_2 та від 12.11.2009 року № 482-к «Про догану ОСОБА_2».
Не погоджуючись із рішенням суду, представник Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом до відповідача, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що відповідачем наказом №166 від 15.06.2009 року незаконно на неї накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. У ході судового розгляду позивачка доповнила вимоги і просила також визнати незаконним і наказ № 482-К від 12.11.2009 року про оголошення їх догани. Вважає, що вказані дисциплінарні стягнення відповідачем накладено безпідставно та в порушення чинного законодавства про працю.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.
Судом встановлено, що відповідно до наказу № 47-к від 7.04.1997 р. ОСОБА_2 призначено на посаду директора літературно-меморіального музею-квартири ОСОБА_4 з 1.05.1997р. (а.с.8).
Згідно з наказом Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації № 166 від 15.06.2009 року ОСОБА_2 оголошено догану (а.с. 55-57).
За ст. 147 КЗпП України догана є одним із заходів стягнення за порушення трудової дисципліни. Відповідно до ст. 149 КЗпП. України стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення стосовно позивачки став акт проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Літературно-меморіального музею-квартири ОСОБА_4 в м. Києві від 25.05.2009 р. (а.с. 10-54)
Як вбачається зі змісту вказаного акту, ревізія фінансово-господарської діяльності літературно-меморіального музею-квартири ОСОБА_4 в м. Києві проводилась за період 1.01.2007 р. по 1.04.2009 р. та переважна більшість виявлених у ньому порушень стосувалась саме 2007 та 2008 рр.
Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Задовольняючи позов в частині визнання недійсним наказу Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації № 166 від 15.06.2009 року в частині оголошення догани ОСОБА_2, суд дійшов правильного висновку щодо пропуску відповідачем строку для застосування дисциплінарного стягнення щодо виявлених порушень за період 2007-2008 рр.
Згідно з вимогами ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
У судовому засіданні встановлено, що до ОСОБА_2 за весь тривалий час роботи на посаді директора музею застосовувались лише численні заохочення за успіхи та високі досягнення у роботі, що підтверджується наданою суду копією трудової книжки. Будь-яких дисциплінарних стягнень позивачка за весь період роботи не мала.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що відповідачем прийняти до уваги пояснення ОСОБА_2 щодо акту ревізії, оскільки, як вбачається із листа ОСОБА_2 начальнику Головного управління культури і мистецтв КМДА від 15.06.2009р., нею детально та обґрунтовано викладено свої пояснення та заперечення щодо недоліків, викладених у акті ревізії, зі змісту листа Головного управління Державного казначейства України в м. Києві № 18-04/192-6824 від 23.06.2009 р. доводи ОСОБА_2, викладені у її поясненнях є слушними, а висновки проведеної ревізії щодо виявлених порушень фінансово-господарської діяльності музею є передчасними та такими, що потребували додаткової перевірки (а.с. 63-66, 69-70).
Колегія суддів не може погодитись також з доводами апеляційної скарги, що зазначений наказ не є наказом про оголошення догани ОСОБА_2, а є наказом про результати перевірки, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи та самим наказом Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації № 166 від 15.06.2009 року.
Крім цього, відповідно до наказу Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації № 482-к від 12.11.2009 року ОСОБА_2 повторно оголошено догану (а.с. 101)
Згідно із зазначеним наказом, дисциплінарне стягнення стосовно позивачки ОСОБА_2 застосовано за неякісне та неналежне виконання обов’язків директора музею, а саме за надання недостовірної інформації, відсутність дієвого фінансового контролю та не забезпечення своєчасного погашення кредиторської заборгованості, яка виникла внаслідок виконання умов договору оренди державного нерухомого майна в частині сплати пені, за безпідставне невиконання вказівок Головного управління культури і мистецтв КМДА.
Задовольняючи позов у частині визнання недійсним зазначеного наказу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що даний наказ винесено з метою тиску на позивачку.
Судом встановлено, що внаслідок недофінансування Головним управлінням культури і мистецтв КМДА літературно-меморіального музею-квартири ОСОБА_4 в м. Києві на протязі 2008-2009 рр. утворилась значна кредиторська заборгованість щодо орендної плати за приміщення музею та пені.
ОСОБА_2 неодноразово письмово зверталася до керівництва відповідача щодо необхідності термінового погашення вказаної заборгованості у зв’язку із якою Фондом Державного майна України відмовлено у продовженні договору оренди між музеєм ОСОБА_4 та Національним музеєм літератури України і відповідно загрози примусового звільнення приміщення музею, а також відсутність його охорони (а.с. 102-137)
Як слідує із листа відповідача від 28.09.2009р. лише станом на 24.09.2009 р. Головним управлінням культури і мистецтв було переховано кредиторську заборгованість по орендній платі приміщення музею у розмірі 62 400 грн., але залишилась несплачена пеня, яка становила 1997,48 грн. (а.с.138-139)
Відповідно до наказу відповідача № 260 від 14.10.2009 р. літературно-меморіальний музей-квартира ОСОБА_4 в м. Києві зобов’язано забезпечити перерахування коштів по заборгованості пені за рахунок власних коштів до 20.10.2009р., який позивачкою своєчасно виконано (а.с.141).
Зазначені обставини підтверджуються численними зверненнями ОСОБА_2 у різні інстанції щодо відсутності у повному обсязі бюджетного фінансування музею, необхідності збереження приміщення та музейних експонатів та, при цьому, критики роботи керівництва Головного управління культури і мистецтв КМДА.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного вирішення судом питання при задоволенні позову в частині скасування наказу Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації № 482-к від 12.11.2009 року також не можуть бути прийнятими до уваги колегії суддів, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи.
Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи і не спростовуються доводами апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 1 березня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді