АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-5596/09                                                                   Головуючий у першій інстанції: Толкаченко О.О.  Категорія ЦП:42                                                    Доповідач  Цюра Т.В.                                                                                              

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            4 червня  2010 року                                                                                             м. Одеса

      Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сєвєрової Є.С., Сидоренко І.П.,

при секретарі: Гліжині Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Одеської області  апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про вселення, виселення та скасування реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання частини договору купівлі-продажу стосовно покупця недійсним та визнання дійсним покупцем іншої особи, визнання свідоцтва на право на спадщину недійсним, визнання права власності на квартиру,-

В С Т А Н О В И  Л А :

Рішенням  Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від      02 жовтня 2009 року було задоволено  позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про вселення, виселення та скасування реєстрації, вселено ОСОБА_4 в квартиру НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, виселено та знято з реєстрації ОСОБА_5 з квартири НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_4 у користуванні квартирою НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Не погодившись з винесеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вказане рішення,  в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 жовтня 2009 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

           Заслухавши пояснення, перевіривши законність  і обґрунтованість оскаржуваного рішення   суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог,  колегія суддів  дійшла висновку, що остання є безпідставною, а тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Відповідно ст.. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

           Так, задовольняючи позовні  вимоги ОСОБА_4 судом першої інстанції було достовірно встановлено, що позивачці  ОСОБА_4 та відповідачу ОСОБА_4, який являється рідним братом позивачки,  в рівних частках належить квартира АДРЕСА_1 відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.06.2000 року. Вказана квартира належала їх матері- ОСОБА_1, згідно договору купівлі-продажу від 24.06.1992 року та  яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. В зв»язку з тим, що квартира  однокімнатна та поділу не підлягає, позивачка запропонувала відповідачу її  продати, а кошти поділити або ж, щоб хтось із них сплатив на користь іншого вартість 1/2 частини спірної квартири. Відповідач її пропозицію проігнорував, після чого позивачка надіслала йому нотаріально завірену заяву про намір продажу своєї частини квартири. Відповідач, отримавши цю заяву, одразу ж змінив замки на вхідних дверях, без згоди позивачки вселив та зареєстрував  в спірній квартирі свою повнолітню доньку, а позивачку не допускає до квартири.

          Колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановивши обставини справи та правовідносини, що склалися, прийняв відмову відповідача  ОСОБА_4 від зустрічного позову та  застосував ст. 150 ЖК України, згідно якої, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. А також ст.155 ЖК України, відповідно якої жилі будинки ( квартири ), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком ( квартирою ), крім випадків , установлених законодавством .      

            Тому, оцінивши всі докази в сукупності , суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4, як законного співвласника спірної квартири.

             Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.                                                                          

Таким чином,  рішення суду є законним і обґрунтованим.  

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія  суддів ,-

У Х В А Л И  Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від          02 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про вселення, виселення та скасування реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання частини договору купівлі-продажу стосовно покупця недійсним та визнання дійсним покупцем іншої особи, визнання свідоцтва на право на спадщину недійсним, визнання права власності на квартиру – залишити без змін.

    Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.

            На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом двох місяців з моменту її проголошення до Верховного Суду України

            Головуючий                             Т.В. Цюра

           Судді:                                 Є.С. Сєвєрова

                                                                    І.П.Сидоренко