Справа № 22ц-8024 /2010 Г оловуючий в I інстанції Варнавська Л.О.
Категорія 57 суддя-доповідач Будулуца М.С.
У Х В А Л А
Іменем України
29 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої - судді: Курило В.П.
суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.,
при секретарі: Сироті Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 5 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити недоотриману пенсію , -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 5 жовтня 2009 року визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області /надалі - УПФУ в м. Сніжне Донецької області/ щодо відмови у виплаті недоотриманої основної та додаткової пенсії ОСОБА_4 згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2008 року.
Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області зобов’язане здійснити ОСОБА_3 виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_4 в розмірі, встановленому рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2008 року.
Визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області щодо відмови ОСОБА_3 нарахувати пенсію по втраті годувальника в розмірі 50 відсотків основної та додаткової пенсії ОСОБА_4: основної – із розрахунку десяти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії – з розрахунку 100 % від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області зобов’язано призначити ОСОБА_3 пенсію у зв’язку з втратою годувальника в розмірі 50 відсотків основної та додаткової пенсії ОСОБА_4: основної – із розрахунку десяти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії – з розрахунку 100 % від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Відповідач - УПФУ в м. Сніжне Донецької області не погодився з постановою суду, звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Необхідність скасування постанови обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.
Відповідач просив розглянути справу у відсутності його представника.
Позивач ОСОБА_3 заперечувала проти доводів скарги.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що статтею 37 Закону України № Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1508 – 1У передбачено, що пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі на одного непрацездатного члена сім’ї - 50 % пенсії за віком померлого годувальника.
Відповідно до вимогст.ст.49, 50, ч. 4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір її пенсії повинна бути призначена в розмірі 50 % основної та додаткової пенсії ОСОБА_4: основної – із розрахунку десяти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії – з розрахунку 100 % від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів аварії на Чорнобильської АЕС першої категорії, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, і має право на пільги і компенсації, передбачені ст.20 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Вона має також право на пільги, встановлені законодавством України для сімей померлих ветеранів війни.
Як убачається з листа Пенсійного фонду України, позивачці було відмовлено у виплаті недоотриманої основної та додаткової пенсії згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2008 року.
Висновок суду щодо поширення на правовідносини з приводу нарахування та виплати їй недоотриманої основної і додаткової пенсії померлого чоловіка, узгоджується з вимогами чинного законодавства, а саме ст.1227 ЦК України, яка передбачає, що суми пенсії, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї.
Суд не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Доводи апеляційної скарги відповідача були предметом ретельного дослідження суду першої інстанції, правильні висновки суду вони не спростовують.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і встановлених обставин справи, то у відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд постанову суду першої інстанції залишає без змін, а апеляційну скаргу відхиляє.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області відхилити.
Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від області від 5 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: