Судове рішення #10041074

Справа № 11-398/10                       Головуючий у 1 інстанції Скалозуб О.М.

Категорія ст. 115 ч. 1КК                   Доповідач Навозенко Л. С.

 У Х В А Л А

                І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И        

               

08 липня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі :

Головуючого Навозенко Л. С.

суддів Козака В. І., Мельниченко Ю. В.

з участю прокурора Євхименка В. В.

потерпілого ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2

на вирок  Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 травня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Ніжина Чернігівської області, громадянин України, з середньою освітою, вдівець, пенсіонер, житель АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України до 10 років позбавлення волі.

    Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В задоволенні цивільного позову про стягнення 2000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.

    Стягнуто з ОСОБА_2 418 грн. 53 коп. на користь Ніжинської ЦМЛ за проведення лікування потерпілої ОСОБА_4, а також 243 грн. 39 коп. судових витрат на користь держави.

       

      Питання речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

     

    Судом ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 01 лютого 2010 року близько 22 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_2 на ґрунті сварки, що виникла з потерпілою ОСОБА_4 з метою її умисного вбивства наніс їй чисельні удари сокирою в область голови, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, від яких потерпіла померла в лікарні 02 лютого 2010 року о 02 год. 10 хв.

    В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить врахувати, що у нього не було умислу на вбивство потерпілої, що все сталося під час побутової сварки. Також просить врахувати його вік, те що він щиро розкаявся та сприяв органам досудового слідства в розкритті злочину.

    Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію і просив вирок суду змінити, потерпілого, який просив вирок залишити без змін, думку прокурора, який вважав, що підстав для задоволення апеляції не має, колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи вважає, що підстав для задоволення апеляції не має.

    Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.    

    Так, в ході досудового та судового слідства засуджений ОСОБА_2 пояснював, що між ним та його співмешканкою сталася сварка, під час якої він взяв сокиру та порубав потерпілу. Про те що сталося він зразу ж повідомив працівників міліції заявивши, що вбив потерпілу.

    Свідчення засудженого про те, що він вбив потерпілу ОСОБА_4 підтвердив свідок ОСОБА_5, до якого додому зразу ж після скоєння злочину прийшов засуджений заявивши, що вбив дружину і просив викликати працівників міліції.

    Саме працівники міліції приїхавши на виклик виявили, що потерпіла ще жива і викликали швидку допомогу.

    Всі ці обставини на думку колегії суддів свідчать про те, що умисел засудженого ОСОБА_2 був направлений на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_4

    Відповідно до висновків судово-медичної експертизи /а. с. 69-82/ потерпілій ОСОБА_4 було нанесено не менше 28-30 ударів, як кулаками, так і сокирою, при цьому не менше 15 ударів лезом сокири. Всі удари були нанесені в життєво важливі органи – голову, тулуб. Розташування тілесних ушкоджень та тілі потерпілої  зазначених у висновку експертизи також свідчить, на думку колегії суддів, про направленість умислу засудженого ОСОБА_2 на позбавлення життя потерпілої.

    Колегія суддів вважає, що сукупність всіх доказів по справі свідчить про правильність кваліфікації дій засудженого за ст. 115 ч. 1 КК України.

    Колегія суддів не може погодитись з доводами засудженого в тій частині, що під час скоєння злочину він перебував в збудженому стані і не керував своїми діями. Як вбачається з висновку судово-психіатричної експертизи /а. с. 104-107/ засуджений ОСОБА_2 осудний і ніякими розладами психічної діяльності не страждає, злочин скоїв в стані алкогольного сп’яніння. Даний висновок експертизи науково обґрунтований і суд правильно визнав його як доказ по справі.

   

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій, судом допущено не було.

Висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах.

Колегія суддів вважає, що дії засудженого  ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ст. 115 ч. 1 КК України.      

    Міра покарання  засудженому ОСОБА_2   призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з врахуванням тяжкості скоєного злочину, даних про особу засудженого, того що він  злочин скоїв в стані алкогольного сп’яніння.

Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання судом враховані обставини, що пом’якшують покарання, на які посилається в апеляції засуджений.

    Вирішуючи заявлений по справі потерпілим цивільний позови, суд дотримав вимоги закону і  правильно визначив суму за заподіяну потерпілому         моральну шкоду.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

    Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 травня 2010 року щодо ОСОБА_2 – без змін.

                    Судді:

Навозенко Л. С.                 Козак В. І.             Мельниченко Ю. В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація