Справа № 11-430/10 Головуючий у 1 інстанції Іванюк І. І.
Категорія ст. 307ч.2 КК Доповідач Навозенко Л. С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі :
Головуючого Навозенко Л. С.
суддів Козака В. І., Мельниченка Ю. В.
з участю прокурора Євхименка В. В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1, прокурора Бобровицького району Чернігівської області
на вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 19 травня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області, громадянин України, з освітою 6 класів, не одружений, не працюючий, житель АДРЕСА_1, раніше судимий 05 березня 2002 року за ст. ст. 185 ч. 2, 121 ч. 2 КК України до 8 років позбавлення волі, -
засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі; за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/3 частини майна, яке належить йому на праві індивідуальної власності.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/3 частини майна, яке належить йому на праві індивідуальної власності.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с. Нова Басань Бобровицького району Чернігівської області, громадянин України, з середньою освітою, одружений, на утриманні має малолітню дитину, пенсіонер, житель АДРЕСА_2, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/3 частини майна, яке належить йому на праві індивідуальної власності.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покладені обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 315грн. 65 коп. з кожного судових витрат на користь держави.
Питання речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Судом ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 27 січня 2010 року близько 23 години з метою крадіжки проник до дачного будинку по АДРЕСА_3, що належить потерпілому ОСОБА_3 та викрав телевізор вартістю 700 грн.
01 лютого 2010 року близько 19 години в с. Нова Басань Бобровицького району був затриманий ОСОБА_1 у якого був вилучений поліетиленовий пакет, в якому знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб – каннабіс /маріхуана/ вагою 76,9 г, який він незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
Засуджений ОСОБА_2 судом визнаний винним в тому, що восени 2009 року зірвав на присадибній ділянці свого господарства в АДРЕСА_4 рослини коноплі, з яких обірвав листя, подрібнив та зберігав в своєму господарстві з метою збуту. 01 лютого 2010 року близько 19 години в с. Нова Басань ОСОБА_2 збув засудженому ОСОБА_1 за 50 грн. наркотичний засіб каннабіс загальною вагою 76,9 г.
02 лютого 2010 року близько 13 години працівники міліції виявили та вилучили за місцем проживання ОСОБА_2 22,7 г особливо небезпечного наркотичного засобу – каннабісу, який він незаконно придбав, виготовив та зберігав з метою збуту.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, пом’якшити йому міру покарання, врахувати що на його утриманні знаходиться хвора мати, яка потребує його постійного догляду і піклування. Вказує також, що він має захворювання шлунку, а також на те, що сприяв органам слідства в розкритті злочинів. В додатковій апеляції засуджений просить врахувати, що він купував наркотичні засоби для особистих потре, а не для збуту.
Прокурор Бобровицького району, який затверджував обвинувальний висновок, просить вирок суду щодо ОСОБА_2 змінити, виключити з вироку застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки засуджений звільнений від відбування покарання з випробуванням, а за таких умов конфіскація майна не може бути призначена.
Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію і просив вирок суду змінити, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора району і просив вирок суду щодо ОСОБА_2 змінити, а відносно ОСОБА_1 залишити без змін, колегія суддів дослідивши доводи апеляцій і матеріали кримінальної справи вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1 не має.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.
Так, під час досудового та судового слідства засуджений ОСОБА_1 О, повністю визнав свою вину і докладно розповів про обставини скоєння злочинів. Вказавши, що телевізор у потерпілого викрав для особистих потреб, а наркотичні засоби придбав у ОСОБА_2 для свого знайомого ОСОБА_4 на що останній дав йому 50 грн., які він і передав ОСОБА_2 Дані свідчення засудженого є послідовними та такими, що відповідають іншим доказам по справі.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав дані свідчення засудженого такими, що підтверджуються іншими матеріалами справи та правильно поклав їх у основу обвинувачення.
На думку колегії суддів зміна свідчень засудженого про мету придбання наркотичних засобів вже після постановлення вироку суду свідчить про його намагання уникнути кримінальної відповідальності.
У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочинів, правильно застосований і матеріальний закон,
Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та правильність кваліфікації їх дій, судом допущено не було.
Висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах.
Колегія суддів вважає, що дії засудженого ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ст. ст. 185 ч. 3, 307 ч. 2 КК України, а засудженого ОСОБА_2 за ст. 307 ч. 2 КК України.
Міра покарання засудженому ОСОБА_1 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з врахуванням тяжкості скоєного злочину, даних про особу засудженого, того що він раніше судимий.
Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання судом враховані обставини, що пом’якшують покарання, на які посилається в апеляції засуджений.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2 за правилами ст. 75 КК України місцевий суд порушив вимоги ст. 77 КК України, згідно з якими при звільненні від відбування основного покарання конфіскація майна не застосовується.
За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду в частині призначення додаткового покарання засудженому ОСОБА_2 підлягає зміні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора Бобровицького району, який затвердив обвинувальний висновок, задовольнити, апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 19 травня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Цей же вирок щодо ОСОБА_2 змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
В решті цей же вирок суду залишити без змін.
Судді:
Навозенко Л. С. Козак В. І. Мельниченко Ю. В.