Справа № 11- 455/2010                                          Головуючий у І інстанції – Валевач М.М.

Категорія - ч. 2 ст. 368  КК України.                      Доповідач   – Карнаух А.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

08 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області  в складі:

головуючого судді – Козака В.І.

суддів – Карнауха А.С., Трейтяк О.П.

з участю прокурора – Шваб Л.В.

захисника – ОСОБА_1

засудженого  - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 25 березня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Щорського районного суду Чернігівської області від
25 березня 2010 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Городня Чернігівської області, громадянин України, з вищою освітою, одружений, працюючий лікарем комунальної гігієни Городнянської районної СЕС, депутат Городнянської районної ради, раніше не судимий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджений за частиною 2 статті 368 КК України із застосуванням статті 69 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-розпорядчою діяльністю строком 1 рік 6 місяців без конфіскації майна.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Відповідно до статті 76 КК України на засудженого ОСОБА_2 покладені обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи або навчання.   

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи в сумі 164 гривні 77 копійок та додаткової хімічної експертизи в сумі 751 гривня 20 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишено у вигляді підписка про невиїзд.

Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 81 КПК України.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що своїми умисними діями, які виразилися у одержанні хабара службовою особою, тобто одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи в інтересах того, хто дає хабара, з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаних з вимаганням хабара.

Як встановив суд, 25 грудня 2007 року близько 15 години 30 хвилин ОСОБА_2, працюючи на посаді головного державного санітарного лікаря Городняської СЕС, являючись службовою особою, використовуючи своє службове становище, вимагав у громадянина ОСОБА_3 хабар у розмірі 300 доларів США за видачу довідки про визначення ПЕД-гамма випромінювання, бета – забруднення, питомої активності 137/Cs деревини новорічних дерев, які ОСОБА_3 придбав у Дроздовицькій сільській раді та надання останньому довідки і протоколу про те, що показники, визначені в результаті дослідження, не перевищують допустимі норми і дозволене їх транспортування та використання.

ОСОБА_3 розуміючи, що в нього вимагають хабар в сумі 300 доларів США, отримав підписані ОСОБА_2 довідку та протокол від 25.12.2007 року за № 04/1256 та № 04/23, того ж дня 25 грудня 2007 року близько 16 години 30 хвилин передав ОСОБА_2 в якості хабара гроші на суму 300 доларів США після чого отримав штампи гербової печатки на довідці та протоколи від 25.12.2007 року за № 04/1256 та за № 04/23.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеність винуватості у вчинені інкримінованого злочину, кваліфікацію дій ОСОБА_2 та фактичні обставини, порушив питання про скасування вироку суду у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого з постановленням нового вироку та призначенням ОСОБА_2 покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-розпорядчою діяльністю строком на 3 роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

У відповідності до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи або навчання.   

В обґрунтування доводів апеляції також вказав на допущені судом порушення норм матеріального права, оскільки суд не встановивши під час розгляду справи будь-яких обставин, які пом’якшують покарання, всупереч вимогам статті 69 КК України, призначив засудженому більш м’яке покарання ніж передбачено законом.

В поданій апеляції, захисник ОСОБА_1, просила вирок суду скасувати, а справу про обвинувачення ОСОБА_2 закрити, оскільки на її думку вирок є незаконним, необґрунтованим та винесений без всебічного, повного та об’єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин справи, яким не відповідають висновки суду, що ґрунтуються на суперечливих доказах.

Засуджений ОСОБА_2 в апеляції також просив вирок суду скасувати, навівши доводи, аналогічні доводам захисника.

В поданих запереченнях на апеляцію прокурора, засуджений ОСОБА_2 вважав її безпідставною і необґрунтованою, просив її залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію з викладених в ній підстав, захисника ОСОБА_1, котра  вважала вирок суду незаконним, пославшись на доводи викладені в апеляції, засудженого, який просив задовольнити його апеляцію та перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи наведені в апеляціях, колегія суддів підстав для задоволення поданих апеляцій не вбачає.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що суд першої інстанції дослідив всі обставини, які могли мати значення для правильного вирішення справи. Суд перевіривши зібрані в справі докази, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Твердження захисника та засудженого про непричетність останнього до одержання хабара службовою особою, поєднаного з вимаганням хабара, спростовуються показання ОСОБА_3, який стверджував, що в кінці 2007 року ОСОБА_2, який займав посаду головного лікаря санстанції в м. Городня Чернігівської області, вимагав у нього кошти за надання довідки про радіологічне дослідження сосен.

Звернувшись з цього приводу до районного відділу міліції, він отримав помічені кошти, які в подальшому передав засудженому та отримав за це відповідні документи на підтвердження проведення радіологічного контролю дерев.

Згідно протоколу огляду місця події від 25.12.2007 року, в робочому кабінеті головного санітарного лікаря  Городянської СЕС були вилучені кошти з написом хабар, які отримав ОСОБА_3 в районному відділі міліції після його заяви  про факт вимагання ОСОБА_2 хабара.

Допитана в суді першої інстанції свідок ОСОБА_4, помічник головного лікаря Городянської районної СЕС, показала, що радіологічне дослідження дерев вона не проводила, проте підготувала документи, які передала на підпис ОСОБА_2

З протоколу від 25.12.2007 року вбачається, що ОСОБА_3 добровільно видав працівникам міліції отримані ним документи, які підтверджують проведення радіологічного контролю сосен в Городянський СЕС.

Викладені в судовому рішенні мотиви про визнання показань ОСОБА_2, щодо його не винуватості, безпідставними, колегія суддів визнає аргументованими.

Суд дослідив всі докази в справі, дав їм належну оцінку у вироку та правильно кваліфікував дії засудженого за частиною 2 статті 368 КК України.

За змістом частини 2 статті 375 КК України, при новому розгляді справи судом першої інстанції застосування закону про більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією у зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання, а також, коли при додатковому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив біль тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Щорського районного суду Чернігівської області від 06 травня 2009 року ОСОБА_5 був визнаний винним у вчинені злочину, передбаченого частиною 2 статті 368 КК України, та засуджений із застосуванням статті 69 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими обов’язками строком на 2 роки, без конфіскації майна.

На підставі статті 75 КК України суд звільнив ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до статті 76 КК України на засудженого ОСОБА_2 були покладені обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 09 липня 2009 року даний вирок суду був скасований, а кримінальна справа направлена прокурору Чернігівської області для організації провадження додаткового розслідування.

З огляду на наведене, суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 покарання у відповідності до вимог статті 375 КК України, оскільки при додатковому розслідуванні не збільшився обсяг обвинувачення та не було встановлено, що засуджений вчинив більш тяжкий злочин.

Порушень кримінально-процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність засудженого, на кваліфікацію його дій та  необґрунтованість призначеного покарання не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 377, 379 Кримінально-процесуального кодексу України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Вирок Щорського районного суду Чернігівської області від
25 березня 2010 року, щодо ОСОБА_2, залишити без зміни.

СУДДІ:

             Карнаух А.С.                             Козак В.І.                             Трейтяк О.П.