Справа № 11- 454/2010                                            Головуючий у І інстанції – Грушко О.П.

Категорія – ч. 3 ст. 185  КК України.                        Доповідач   – Карнаух А.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

08 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області  в складі:

головуючого судді – Салая Г.А.

суддів – Карнауха А.С., Широян Т.А.

з участю прокурора – Шваб Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Коропського районного суду Чернігівської області від
13 травня 2010 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець селища міського типу Понорниця Коропського району Чернігівської області, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий:

1) 18.03.2004 року Коропським районним судом Чернігівської області за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч. 2, 70, 70 ч. 4 КК України  до позбавлення волі на строк 6 років. Звільнений 24.07.2009 року умовно-достроково на відбутий термін покарання 15 днів.

2) 12.03.2010 року Коропським районним судом Чернігівської області за ст.ст. 15, 185 ч. З КК України до позбавлення волі на строк 3 роки,

який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджений за частиною 3 статті 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, за частиною 2 статті 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі частини 1 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі частини 4 статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за попереднім вироком, більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Визначено рахувати строк відбуття покарання ОСОБА_1 з моменту затримання з 03 березня 2010 року.

Зараховано в строк відбуття покарання частково відбуте покарання за попереднім вироком з 12.03.2010 року по 13.05.2010 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 800 гривень в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 500 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1500 гривень у відшкодування матеріальної шкоди та 500 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 81 КПК України.

 Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді взяття під варту.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він в середині вересня 2009 року близько 12 години, перебуваючи в господарстві ОСОБА_4, розташованому в АДРЕСА_1, таємно, шляхом вільного доступу, повторно викрав з господарської споруди металеву каністру ємністю 20 літрів заповнену бензином, завдавши потерпілій збитки на суму 180 гривень.

Приблизно 20 січня 2010 року, близько 12 години ОСОБА_1, перебуваючи в будинку ОСОБА_3, жителя селища Рихли Коропського району Чернігівської області, таємно, шляхом вільного доступу, повторно викрав з веранди бензопилу марки STIHL MS 180, 2008 року випуску, вартістю 1500 гривень.

03 лютого 2010 року близько 23 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в будинку ОСОБА_4, розташованого в АДРЕСА_1, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, викрав з комоду каблучку із золота з каменем, золоті каблучку та обручку, в результаті чого потерпілій був заподіяний матеріальний збиток на суму 1206 гривень.

На початку листопада 2009 року, близько 17 години, ОСОБА_1, таємно, шляхом виставлення віконного скла у веранді, повторно проник в житловий будинок ОСОБА_5, жительки АДРЕСА_2, звідки викрав чоловічий шерстяний светр, дорожню сумку, 2 кг. цукру, 1 кг. гречки, 1 кг. рису та 1 кг. манної крупи, завдавши потерпілій матеріальний збиток на суму 217 гривень 50 копійок.

14 лютого 2010 року, близько 10 години, ОСОБА_1, таємно, шляхом зриву навісного замка на дверях, повторно, проник в жилий будинок ОСОБА_6, жителя селища міського АДРЕСА_3, звідки викрав гроші в сумі 800 гривень.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи фактичні обставини справи, кваліфікацію своїх дій та доведеності його вини у вчиненні інкримінованих злочинів, порушив питання про зміну вироку в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання його особі, внаслідок суворості, оскільки судом не було враховано, що він являється інвалідом третьої групи.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, котрий вважав вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені в апеляції, колегія суддів підстав для задоволення апеляції ОСОБА_1 не знаходить.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, підтверджені дослідженими у порядку, передбаченому статтею 299 КПК України доказами, котрим суд дав належну оцінку, є обґрунтованими, що в апеляції не оспорюється.

За встановлених у справі фактичних обставин, дії засудженого ОСОБА_1 кваліфіковано судом за частиною 2 статті 185 КК України та частино 3 статті 185 КК України правильно, що також не оспорюється в апеляції.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції у відповідності до вимог статті 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених засудженим злочинів, його особу, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання і обґрунтовано дійшов висновку про призначення засудженому покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією та поміщення до кримінально-виконавчої установи на строк в межах санкцій визначених частинами статей за інкриміновані злочини.

Остаточне покарання суд визначив правильно, згідно положень статті
70 КК України, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

За таких обставин доводи ОСОБА_1 про суворість призначеного судом першої інстанції покарання є необґрунтованими. Підстав для пом’якшення покарання  колегія суддів не знаходить.

Порушень судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 377, 379 Кримінально-процесуального кодексу України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2010 року, залишити без задоволення.

Вирок Коропського районного суду Чернігівської області від
13 травня 2010 року щодо ОСОБА_1, залишити без зміни.

СУДДІ:

            А.С. Карнаух Г.А. Салай Т.А. Широян