АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2918/ 2010 Головуючий в 1-й інстанції – Савранський Т.А.
Категорія – 64 Доповідач – Пищида М.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 липня 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого – Баранніка О.П.
суддів – Пищиди М.М., Кіктенко Л.М.
при секретарі – Лещинській О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 04 серпня 2008 року
по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про оголошення ОСОБА_3 померлим, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою, в якій просила визнати її батька ОСОБА_3 померлим.
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 04 серпня 2008 року задоволено заяву ОСОБА_2 про оголошення особи померлою. Оголошено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлим із 1998 року.
Не погодившись з вище зазначеним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та направлення справи на новий судовий розгляд, з посиланням на те, що рішення місцевого суду незаконне і необґрунтоване, винесене з порушенням норм процесуального права, оскільки суд не встановив всіх зацікавлених осіб у справі, а також прийняв рішення без достатнього з’ясування фактичних обставин справи, оскільки немає достовірних доказів про смерть ОСОБА_3 у 1998 році.
Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона, в тому числі й позивач, зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених законом.
Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовуються вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.4 ст. 60 вказаного Кодексу визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ухвалюючи рішення про оголошення особи померлою, суд першої інстанції виходив лише з того, що ОСОБА_3 починаючи з 1991 року по 1994 рік неодноразово був засуджений, відбував покарання у містах позбавлення волі, вів кримінальний образ життя, з показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зловживав спиртними напоями та наркотиками, а також зі слів знайомих як стало відомо свідкам, загинув у 1998 році.
Відповідно до ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку – протягом шести місяців.
Разом з тим, суд першої інстанції не перевірив показання свідків, не виявив тих знайомих, зі слів яких ОСОБА_3 загинув саме у 1998 році, що призвело до неповного з’ясування судом обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Крім цього, суд першої інстанції не виконав вимоги ст. 248 ЦПК України, яка передбачає, що суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місце перебування якої невідоме, а запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідомо.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення при недоведеності обставин, які він вважав встановленими, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про оголошення ОСОБА_3 померлим.
Керуючись ст.ст. 209, 307, п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 04 серпня 2008 року скасувати. В задоволенні заяви ОСОБА_2 про оголошення ОСОБА_3 померлим – відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: