УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа  №22ц- 5446/2010                                                                                                               Голов.1-ї інст.Дячкова С.В..

Категорія  57                                                                                                                                    Доповідач – Костюченко Н.Є.

  У Х В А Л А

Іменем     України

30 червня    2010  року   Апеляційний  суд   Дніпропетровської  області   в складі :

головуючого  –  Костюченко Н.Є.

суддів – Григорченка Е.І.,  Баранніка О.П .,

при секретарі  -Сичевській А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську  цивільну   справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Заводської районної ради - про перерахунок допомоги по догляду за дитиною, -

В С Т А Н О В И В:

    В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області  від 05.05.2009., якою частково задоволені позовні вимоги, посилаючись на порушення судом матеріального закону.

    У позові ОСОБА_2. просить зобов*язати відповідача нарахувати та виплатити допомогу при народженні дитини у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого на день народження дитини в розмірі 9040грн.,  недоотриману суму одноразової допомоги при народженні дитини -540грн.,  призначити згідно ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку з 01.04.2006. по 01.01.2009. в розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 01.04.2006.-410грн. з наступним підвищенням виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку; стягнути недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною у розмірі 12148,73грн., моральну шкоду-3000грн.

    Постановою суду бездіяльність відповідача щодо виплати допомоги позивачці визнана незаконною, його зобов*язано здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею 3-х років з 09.07.2007.по 31.12.2007.  згідно ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім*ям з дітьми».  В решті вимог – відмовлено.

    Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга повинна бути відхилена, а постанова залишена без змін в зв*язку із слідуючим.

    Матеріалами справи встановлено, що  за стст.1,13 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» - позивачка як така, що виховує неповнолітню дитину до 3-х років, має право на державну допомогу при народженні та по догляду за дитиною до 3-х років  з квітя 2006р.

    Статею 15 Закону така допомога передбачена у  розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

       Всупереч вимог цієї норми зазначеного Закону, а також ст.ст.22, 46 Конституції України, згідно яких при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини;  соціальні виплати та допомога, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом,  - відповідачем належні позивачці виплати в повній мірі не нараховувались та не проводились.

    Встановивши невиконання відповідачем вимог ст.15 Закону про виплату соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-х років у період з 09.07.2007. по 31.12.2007., суд 1-ї інстанції обгрунтовано зобов*язав його здійснити таку виплату за цей період у відповідності із данною нормою Закону.

    Відмовляючи у задоволенні вимог про виплату допомоги по догляду за дитиною за період з 01.04.2006. по 08.07.2007. та  одноразової допомоги при народженні дитини, районний суд вважав, що дії відповідача щодо цих виплат  відповідали вимогам Закону, виходячи при цьому із факту і часу прийняття (або неприйняття) рішень Конституційного суду України щодо неконституційності вносимих іншими державними актами змін до зазначеного вище  спеціального Закону.

Між тим,  з огляду  на те, що Основним Законом- Коституцією України- чітко передбачена незаконність актів, які погіршують, звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод людини, - такі висновки суду є помилковими, а відмова щодо виплати допомоги з 1 січня 2008р. з підстав вступу в дію Закону «Про державний бюджет України на 2008рік», який, як зазначив суд, не визнаний неконституційним, - є невірною.  Однак, враховуючи, що позивачка з постановою погодилась, діючи в рамках доводів скарги відповідача, - підстав для зміни або часткового скасування постанови на користь позивачки- немає.      

    Доводи відповідача у скарзі про необгрунтованість постанови в частині задоволення вимог та невідповідність висновків суду в цій частині нормам матеріального закону -не можуть заслуговувати на  увагу, оскільки протирічать Основному Закону –Конституції України та спеціальному, про що зазначено вище.

Враховуючи, що постанова переглядається в порядку цивільно-процесуального законодавства, немає підстав вважати обгрунтованими доводи скарги щодо незастосування судом річного строку позовної давності за нормами КАСУ.    

Керуючись ст.ст.  307, 308   ЦПК  України,  апеляційний    суд  -

У Х В А Л И В:

    Апеляційну   скаргу –  відхилити.

Постанову  Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від  5 травня  2009р. -   залишити   без    змін.

Ухвала   чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена  у касаційному порядку  у  2-місячний строк.

          С У Д Д І