УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22цс- 4466/2010 Голов.1-ї інст. Головін Н.О.
Категорія 44 Доповідач – Костюченко Н.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
23 червня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого – Костюченко Н.Є.
суддів – Григорченка Е.І., Баранніка О.П .,
при секретарі - Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом КП «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 – про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі позивач Управління житлово-комунального господарства просить скасувати рішення Павлоградського міськрайсуду Дніпропетровської області від 2 березня 2010р., яким залишені без задоволення позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, необгрунтоване неприйняття до уваги доказу .
Під час вирішення спору судом 1-ї інстанції встановлено, що сім*я відповідачів по справі- зареєстрована та на підставі ордеру постійно проживала і проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 1989року, заборгованості за комунальні послуги немає. Надані позивачем на підтвердження позову докази як неналежні не можуть бути прийняті до уваги. Суд прийшов до висновку, що підстави для визнання відповідачів такими, що втратили право користування цією квартирою за вимогами ст.71 ЖКУ – відсутні.
Апеляційний суд вважає рішення законним, таким, що повинне бути залишеним без змін на підставі слідуючого.
Згідно ст.71 ЖКУ –особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням, якщо вона не проживала в ньому понад шість місяців без поважних причин.
Матеріалами справи встановлено, що сім*я відповідачів заселилась у спірну квартиру на підставі ордеру у 1989 році. Доводи позивача про непроживання у квартирі усих відповідачів без поважних причин з 2005 року суд обгрунтовано не взяв до уваги, оскільки свідок ОСОБА_9 підтвердив факт постійного проживання відповідачів у квартирі, квитанціями підтверджується сплата ними квартплати за 2007-2009рр., а свідоцтвом про народження ОСОБА_8 підтверджено, що вона народилась у 2006році в м.Павлоград, у той час як позивач стверджує, що вся сім*я з 2005р проживає в м.Харків. Та обставина, що відповідачі мають заборгованість за комунальні послуги, не є доказом їх непроживання у спірному приміщенні. А те, що ОСОБА_5 тимчасово проживала у м.Харків разом з батьком їхніх двох дітей свідчить про поважність причини її непроживання у спірній квартирі.
За таких обставин висновок суду про відсутність підстав за правилами ст.71 ЖК для задоволення позову – вірний.
Наведене свідчить про законність рішення та вірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги є необгрунтованими.
Докази, надані позивачем, є протирічивими: у довідці за підписом голови Об*єднання власників будинків від 5.08.2009. / яка невірно названа актом/ йдеться про те, що спірна квартира закрита, доступу в неї немає; разом з тим в в Акті від 19.08.2009. зазначається що саме мається всередині квартири та про її антисанітарний стан. Однак, висновку, яким чином проведено огляд квартири, немає. Обидва ці документи складені в один і той же місяць та рік. Належних доказів, що підтверджували б непроживання відповідачів саме з 2005року та за 2006, 2007, 2008, 2009роки, позивачем не надано.
Підстав для скасування судового рішення немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 2березня 2010р. - залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку у 2-місячний строк.
С У Д Д І