А П Е Л Я Ц І Й Н И Й  С У Д

В І Н Н И Ц Ь К О Ї  О Б Л А С Т І

Справа № 11-552/2010

Головуючий у суді І-ї інстанції Ковбаса Ю.П.  

Доповідач Пікановський Б.В.

У Х В А Л А

Іменем України

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Вінницької області в складі:

    Головуючого Петришина І.П.

Суддів: Пікановського Б.В.,      Ляліної Л.М.

За участю прокурора Кузьміна С.В.

Адвоката ОСОБА_2

Потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці  08 липня 2010 р.

кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_5, в її інтересах адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_2, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, потерпілої ОСОБА_3 та прокурора Гайду С.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, із внесеними змінами

на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від  17 березня 2009 р., яким засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судиму,

за ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 2 ст. 192 КК України на 2 роки обмеження волі. Відповідно до ст. 70 КК України остаточне покарання призначене у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 369 600 гривень у відшкодування матеріальної шкоди. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 369 600 гривень у відшкодування матеріальної шкоди.

    Стягнуто З ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3000 гривень. Вирішено питання з речовими доказами.

    Вироком встановлено, що ОСОБА_5, працюючи агентом з нерухомості в червні 2006 р. шляхом зловживання довірою заволоділа грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 35000 доларів США, що становить 269 500 грн., які остання отримала за продану частину будинку по АДРЕСА_1. Пообіцявши витратити ці гроші на придбання квартири на ім’я ОСОБА_4, ОСОБА_5 витратила їх на свої власні потреби.

    Крім того, в листопаді 2006 р. ОСОБА_5 вчинила шахрайські дії стосовно потерпілої ОСОБА_3, заволодівши коштами останньої на суму 32600 доларів США, що становить 242 798 грн. Зазначені кошти ОСОБА_3 передала ОСОБА_5 на будівництво 2-кімнатної квартири по вул. Р. Скалецького у м. Вінниці. Проте, ОСОБА_5 розпорядилась цими коштами на свій власний розсуд, заключивши договір на будівництво квартири на своє ім’я.

    В апеляціях адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_2, захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, засудженої ОСОБА_5 ставиться питання про зміну вироку та призначення покарання, не пов’язаного з позбавленням волі. Основні доводи апеляцій: судом при призначені покарання в достатній мірі не враховані дані про особу винної, яка позитивно характеризується, має хворобу серця, виховує без чоловіка двох доньок, одна з яких неповнолітня; не взято до уваги щире каяття та думку потерпілої ОСОБА_3, яка просила не позбавляти засуджену волі; судом невірно визначено початок строку відбування покарання, який має рахуватись не з дня арешту, а з дня затримання.

    Таке ж прохання міститься і в апеляції потерпілої ОСОБА_3, яка просить не позбавляти засуджену волі.

    В апеляції прокурора із внесеними змінами ставиться питання про зміну вироку в частині призначення покарання за ч. 2 ст. 192 КК України, оскільки засудженій, яка має неповнолітню дитину, не може бути призначене покарання у виді обмеження волі. На думку прокурора, відповідно до санкції цієї норми необхідно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., із визначенням остаточного покарання за сукупністю злочинів у виді 5 р. позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Заслухавши доповідача, думку прокурора, який апеляцію із внесеними змінами підтримав, пославшись на наведені у ній мотиви, виступ адвоката, який свою апеляцію та апеляцію засудженої підтримав в повному обсязі, виступ потерпілої ОСОБА_3, яка просить не позбавляти засуджену волі з наведених в апеляції підстав, виступ потерпілої ОСОБА_4, яка вважає, що судом правильно призначене покарання засудженій, яка позбавила її житла, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляції прокурора із залишенням апеляцій інших учасників судового розгляду без задоволення з таких підстав.

    Висновок суду про винність ОСОБА_5 у вчинені злочинів, за які її засуджено, відповідає фактичним обставинами справи та підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказах і в апеляціях не оспорюється.

    Доводи, які наведені в апеляціях засудженої, її захисників, потерпілої ОСОБА_3 про порушення вимог закону при призначені покарання є необґрунтованими. Судом дотримано вимоги ст. 65 КК України та призначене покарання за ч. 4 ст. 190 КК України з врахуванням ступеню тяжкості даного злочину та особи винної. В тому числі враховано й ті обставини, на які є посилання у вищезазначених апеляціях та призначене мінімальне за своїм розміром покарання із призначенням обов’язкового додаткового покарання – конфіскації майна.

    Разом з тим, обґрунтованими є доводи прокурора про порушення вимог закону при призначені покарання за ч. 2 ст. 192 КК України. Відповідно до матеріалів справи, засуджена має неповнолітню доньку 1996 р. народження, яка не досягла 14-ти років (т. 2 а. с. 137). Згідно із вимогами ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до жінок, які мають дітей віком до 14-ти років. У зв’язку із цим, вирок суду в частині призначення покарання за ч. 2 ст. 192 КК України підлягає зміні, із призначення покарання у виді штрафу.

    Остаточне покарання засудженій має бути визначеним відповідно до правил, встановлених ст. 70 КК України. Підстав для звільнення засудженої від відбування основного покарання з випробуванням - немає. Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких є особливо тяжким, їх наслідки для потерпілих, одна з яких ОСОБА_4 втратила житло і не має постійного місця проживання, колегія суддів приходить до висновку про неможливість виправлення засудженої без відбування покарання.

    У зв’язку із тим, що засуджена на даний час під вартою не перебуває, початок строку відбування покарання має бути визначений судом першої інстанції із зарахуванням часу перебування під вартою з 21.10.2008 р. в порядку, передбаченому ст. ст. 409, 411 КПК України (т. 2 а. с. 116-117).

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

    Апеляції адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_2, захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, засудженої ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_3 залишити без задоволення.

    Апеляцію прокурора Гайду С.В. із внесеними змінами задовольнити.

    Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 17 березня 2009 року щодо ОСОБА_5 в частині призначеного покарання змінити. Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 192 КК України у виді штрафу в розмірі 850 гривень. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    В решті вирок суду залишити без змін.

Вірно:       Судді: (підписи)