Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

         У лютому 2003 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_15 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 квітня 2003 року провадження в справі відносно ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 закрито. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_5 на загальних зборах ВАТ "Кортекс", а інші відповідачі в зверненнях до  Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області та прокуратури Коростишівського району Житомирської області розповсюдили щодо нього як голови правління ВАТ "Кортекс" відомості про те, що він незаконно продає та здає в оренду майно фабрики; використовує для власних потреб пальне, яке обліковується та списується на підприємство; за кошти фабрики побудував і утримує дачу та 5 гаражів, купив 2 квартири в м. Києві, безоплатно використовує будівельні матеріали, що належать підприємству. Посилаючись на те, що зазначена інформація не відповідає дійсності й порочить його честь, гідність і ділову репутацію, позивач просив суд про задоволення позовних вимог.

         Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від     25 листопада 2003 року, частково зміненим ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 8 квітня 2004 року, позов задоволено частково.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити на новий розгляд.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно із ч. 1 ст. 7  ЦК України (у редакції 1963 року) громадянин або організація вправі вимагати по суду спростування відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать їх честь і гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди їх інтересам, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності.

У Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року, зазначено, що звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами, за змістом               ч. 1 ст. 7 ЦК України (у редакції 1963 року) не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоду інтересам посадової чи службової особи.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є головою правління                 ВАТ "Кортекс". У грудні 2002 року відповідачі звернулися із заявами про захист своїх прав як акціонерів ВАТ "Кортекс" до Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області та прокуратури Коростишівського району Житомирської області щодо недодержання законів головою правління й незадовільної роботи товариства.

Вирішуючи спір, суд зазначені норми закону та Рішення Конституційного Суду України не врахував і не звернув уваги на те, що заяви відповідачів до органів державної влади мали на меті не доведення інформації до відома  громадськості, а її перевірку компетентними посадовими особами, що за змістом ч. 1 ст. 7 ЦК України (у редакції 1963 року) не може вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію.  

На зазначені порушення норм матеріального та процесуального права апеляційний суд уваги не звернув.

         За таких обставин судові рішення не можуть вважатися законними й обґрунтованими та підлягають скасуванню з ухваленням відповідно до                ст. 341 ЦПК України нового рішення про залишення позовних вимог без задоволення.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в и р і ш и л а:

         Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від        25 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 8 квітня 2004 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

         Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                              Ю.Г. Тітов

Судді:                                                                          М.В. Патрюк

                                                                                              П.В. Панталієнко

                                                                                              М.П. Пшонка

                                                                                     Ю.В. Прокопчук