Справа  №   22ц  -   1319/2007                            Головуючий  у   1   інс.   -  Шипов  І.М.

Доповідач - Шевченко В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 серпня 2007 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Бойко О.В.,

суддів - Шевченка В.М., Горобець Т.В.,

при секретарі - Пільгуй Н.В.,

з участю - ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представників Чернігівської Обласної Психоневрологічної Лікарні - Косенко А.І., Скобелева A.M.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 липня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні про внесення змін про професійну назву роботи до трудової книжки,

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 липня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції як незаконне скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог про внесення до трудової книжки позивачки запису про зміну професійної назви її посади в Чернігівський обласній психоневрологічній лікарні у відповідності зі змінами в чинному законодавстві України.

На думку апелянта суд належно не з'ясував предмет судового розгляду та застосував закон, який не регулює наявні правовідносини в даному конкретному випадку, допустив неповноту судового слідства та невірно з'ясував обставини справи, необгрунтовано відхилив заяву про призначення експертизи, так як встановлення факту приналежності конкретних трудових функцій, зазначених у посадовій інструкції, до певної спеціальності потребує діагностичного дослідження на основі спеціальних Познань, тобто - судової експертизи, не надав оцінки наявним у справі доказам на підтвердження факту виконання позивачем роботи саме в галузі медичної психології. Відповідачем не було спростовано що саме нею виконувалась робота з медичної психології, а

саме з виконуваною функцією, роботою законодавство пов"язує виникнення правових наслідків.Суд не дав оцінки наявним в матеріалах справи доказам на підтвердження факту виконання нею -позивачкою роботи в галузі медичної психології.

Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з Класифікатором професій ДК 003-95 передбачено назву професії як лікар-психолог - код 2221.2, так і психолог - код 2445.2.

Відповідно до диплому KB №544508 ОСОБА_1 отримала кваліфікацію психолога-викладача (а.с. 107).

Відповідно до наказів про прийняття на роботу ОСОБА_1 була прийнята до Чернігівської психоневрологічної лікарні на посаду психолога з 01.09.1987 року та переведена психологом патопсихологічної лабораторії будучи звільненою 29.12.2003р., з обійманої посади( асі 18- 121 ).

Згідно зі штатним розписом в Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні ніколи не було посади лікаря-психолога, а була посада психолога в патопсихологічній лабораторії (а.с. 124-139), і саме виходячи із виконуваної позивачкою роботи та її кваліфікації в її трудовій книжці був зроблений запис як про структурний підрозділ куди вона була прийнята на роботу так і про виконувану нею роботу психолога (ас.7-8 ).Записи в трудовій книжці ОСОБА_1, про прийняття на роботу, переведення, звільнення відповідають тексту видаваємих адміністрацією лікарні наказів і не суперечать п.2.4. „Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства Соціального захисту населення України 29.07.1993 року № 58.

Згідно з "Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників", затвердженого наказом МОЗ України за №117 від 29.03.2002 року для праці лікарем-психологом необхідно мати вищу медичну освіту та спеціалізацію за фахом "Медична психологія" з сертифікатом лікаря-спеціаліста.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 та виклад обставин, якими вона обґрунтовувала позовну вимогу, оцінивши фактичні обставини справи суд правильно відмовив в задоволенні позовних вимог останньої про внесення змін про професійну назву її роботи в психо-неврологічній лікарні із назви посади   психолога на лікаря-психолога.

При цьому колегія суддів не може погодитись із доводами апелянта, що виходячи із змісту виконуваної нею роботи така суттєво відрізнялась від посадових функцій психолога і ЇЇ кваліфікація відповідає сучасним освітньо-кваліцікаційним вимогам до виконання роботи за спеціальністю медична психологія, і це є законною підставою для занесення змін до її трудової книжки про професійне назву професії. Оскільки відповідно до п.2.6 Інструкції Про порядок ведення трудових книжок працівників, виправлення у трудовій книжці виконується власником лише у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка працювала на посадах психолога в структурних підрозділах психо-неврологічній лікарні. Записи в трудовій книжці про найменування роботи її посади записані відповідно до найменувань професій і посад зазначених у „Класифікаторі професій". Відповідність займаній посаді тій чи іншій професійній назві залежить від конкретних професійних обов'язків, виконуваних працівником з дотриманням освітньо-кваліфікаційних вимог встановлених для цих фахівців, а також за наявності відповідних документів.

З наданих сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень доказів вбачається, що функціонально ОСОБА_1 виконувала роботу психолога. Як медичний психолог не атестувалась, будь-якого документа лікаря-психолога та сертифікату, який дає дозвіл на зайняття діяльністю лікаря-психолога не має.

Виходячи з наведеного всі записи в трудовій книжці ОСОБА_1 відповідають її посаді та виконуваній нею роботі психолога, і тому відповідач не зобов"язаний виконувати виправлення в її трудовій книжці.

При цьому суд першої інстанції правильно відмовив позивачці в призначенні експертизи по справі, оскільки виходячи з предмету доказування, обставин справи і наданих доказів призначення експертизи за заявою позивачки є недоцільним.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Дпеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.