Справа 11- 636\2007 рік                                  Головуючий у 1 інстанції Кузьмін Н. В.

Категорія - ст. 152 ч. 4 КК                                                        Доповідач Антипець В. М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

23 серпня 2007 року                              колегія суддів судової палати в кримінальних

справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Антипець В. М. суддів : Білоброва В. Д. Демченка О. В. з участю прокурора Надточій О. О. законного представника ОСОБА_3

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляцією захисника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 3 березня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Новгород - Сіверський Чернігівської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, учень Дегтярівської загально - освітньої середньої школи Новгород - Сіверського району Чернігівської області, житель АДРЕСА_1, 10. 10. 2006 року був засуджений Новгород - Сіверським районним судом за ст. 185 ч. З КК України на три роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на один рік.

Засуджений за ст. 152 ч. 4 КК України на 8 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднане не відбуте покарання за вироком Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської

області від 10. 10. 2006 року і за двома вироками остаточно призначено дев'ять років позбавлення волі.

Стягнуто із законного представника засудженого - матері ОСОБА_3 на користь фінансового відділу Чернігівської міської Ради 657 гр. 05 коп. - витрати за лікування потерпілої.

Як встановив суд, 24 лютого 2007 року, близько 16 години 10 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи на оздоровленні в обласному протитуберкульозному санаторії „ Зелений Гай", в м. Чернігові по вул. Верені № 2, зайшов у кімнату медичного ізолятора, де користуючись безпорадним станом малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зґвалтував її.

В апеляції, захисник - адвокат ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_3 на ч. 1 ст. 155 КК України. Свої доводи він обґрунтовує тим, що потерпіла розуміла значення дій засудженого ОСОБА_3, перед статевими зносинами загравала з ним, і виходячи з реальної ситуації, погодилася на такі зносини, а тому його дії повинні розцінюватися як статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості.

Заслухавши доповідача, законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_3 , яка підтримала апеляцію адвоката, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію захисника засудженого залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 152 КК України, однією з кваліфікуючих ознак зґвалтування є використання винною особою безпорадного стану потерпілої.

Зґвалтування визнається вчиненим з використанням безпорадного стану потерпілої особи у випадках, коли вона за своїм фізичним або психічним станом не могла розуміти характеру і значення вчинюваних із нею дій або не могла чинити опір насильнику, який міг і повинен був усвідомлювати, що потерпіла особа перебуває саме в такому стані.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, потерпіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, в свої повні 8 років, виглядала не старше 6 років.

Комплексне судове психолого - психіатричне дослідження показало, що у ОСОБА_4 були виявлені психічні і поведінкові розлади у вигляд важкого загального розвитку. її психічний стан під час зґвалтування характеризувався порушеним осмисленням сприйняття подій,

нерозумінням біологічної сутності статевих зносин. Ознаки порушення всіх 4 рівнів розуміння у потерпілої, позбавляли її здатності правильно розуміти характер і значення вчинюваних з нею дій та здійснювати опір ( висновок експертизи № 213 від 18. 04. 2007 року т. 2 а. с. 58 -64).

Захисна версія адвоката засудженого, що потерпіла загравала із засудженим і погодилася на статеві зносини з ним, є невірогідною і не заслуговує на увагу.

Дівчинка запросила засудженого ОСОБА_3 в ізолятор, де вона перебувала у зв'язку з хворобою, для того, щоб пригостити цукеркою.

В суді першої інстанції, відповідаючи на запитання головуючого про вік потерпілої, засуджений ОСОБА_3 пояснював: „ Аліна ще маленька" (том 2, а. с. 261 зворот).

Словесно вступити в статевий зв'язок ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 не пропонував. Пригощання цукеркою засудженого ОСОБА_3, ніяким чином не виказувало наміру потерпілої на статеві стосунки з ним.

За своїм психічним станом, ОСОБА_2, на відміну від потерпілої, психічних розладів не виявляв, був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними ( експертний висновок № 212 від 13. 04. 2007 року т. 2 а. с 69-76).

З показань ОСОБА_3, наданих під час досудового слідства, вбачається, що він, опинившись в ізоляторі на одинці з малолітньою ОСОБА_4, про статеві зносини з нею не розмовляв, роздягнув її та зґвалтував, попередивши при цьому, щоб мовчала, а про кровотечу пояснювала, що впала із столу (том.2 а. с. 101-103,113-118).

Потерпіла ОСОБА_4, не розуміючи того, що з нею вчинив засуджений, виникнення в неї кровотечі, пояснювала вихователям, лікарям падінням із столу.

Висновки судово - медичної експертизи вказують на те, що виявлені у потерпілої ОСОБА_4 тілесні ушкодження, за характером та локалізацією, не могли утворитися при падінні зі столу, і характерні для статевого акту. За давністю, могли бути заподіяні 24. 02. 2007 року і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я ( т. 2 а. с. 48 - 50).

Вступ у статевий зв'язок із 8 річною дівчинкою, яка через свій вік та розумові  здібності  не  могла усвідомлювати  вчинюваних  щодо  неї дій,

районний суд   правильно розцінив як зґвалтування малолітньої потерпілої особи.

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_1 про призначення додаткової психолого - психіатричної експертизи на предмет розуміння потерпілою характеру та значення вчинюваних з нею дій під час статевих зносин із засудженим, враховуючи додаткові відомості про поведінку потерпілої, суд вірно відхилив, пославшись на повноту висновку комплексної психолого - психіатричної експертизи, яка була проведена під час досудового слідства.

Призначаючи покарання засудженому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, і призначив покарання, наближене до мінімального. Підстав для пом'якшення покарання колегія суддів не вбачає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 червня 2007 року щодо ОСОБА_2 без змін.