Справа 11- 632/ 2007 рік Головуючий у 1 інстанції Іваненко А. І.
Категорія - 185 ч. З КК Доповідач Антипець В. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних
справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Антипець В. М. суддів: Білоброва В. Д. Демченка О. В. з участю прокурора Надточій О. О.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2007 року,
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, раніше судимий Новгород -Сіверським районним судом :
17. 10. 1996 року за ст. 140 ч. 2, 14 КК України на два роки позбавлення волі;
09. 11. 2000 року за ст. 196-1 ч. 2 КК України на 1 рік позбавлення волі із застосуванням ст. 45 КК України, з іспитовим строком на 1 рік та штрафом на користь держави в сумі 200 гривень;
21. 03. 2001 року за ст. 140 ч. 2, 43 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
25. 02. 2002 року за ст. 185 ч. З КК України на три роки позбавлення волі.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 березня 2005 року був звільнений з місць позбавлення волі 1 квітня 2005 року умовно - достроково на не відбутий строк - 22 дні.
Засуджений за ст. 185 ч. З КК України на три роки позбавлення волі.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 судові витрати в сумі 697 гр. 44 коп. за проведення товарознавчої експертизи.
Як встановив суд, 25 лютого 2007 року, близько 20 години, в м. Новгород - Сіверський Чернігівської області, ОСОБА_1 з метою крадіжки чужого майна проник на подвір'я будинку АДРЕСА_2, де через відкриті двері проник до сараю, звідки викрав запчастини до легкового автомобіля, ріжкові ключі, набір гайкових ключів та силовий трансформатор від лампового телевізора „Славутич", один накидний металевий ключ, які навантажив на дитячі санчата, викрадені з коридору будинку, заподіявши матеріальної шкоди потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму 2 988 гр. 07 коп.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, пом'якшити йому покарання, застосувавши ст. 75 КК України. Свої доводи він обґрунтовує тим, що потерпілі цивільного позову не заявляли, все викрадене їм повернули. Він щиро покаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, намагався створити сім'ю та вести чесний та порядний спосіб життя. Перебування його в місцях позбавлення волі ніякої користі суспільству не принесе.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію засудженого залишити без задоволення.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, будинок по вулиці АДРЕСА_2 належить потерпілому ОСОБА_2. На території його господарства знаходиться сарай, в якому зберігалися запасні частини від автомобіля „Рено", власником яких був ОСОБА_3, його рідний племінник.
Про крадіжку запчастин від легкового автомобіля, ключів та санчат потерпілий ОСОБА_2 дізнався 26 лютого 2006 року від працівників міліції.
Засуджений ОСОБА_1, викрадені запчастини та металеві ключі з господарства ОСОБА_2, намагався на крадених санчатах перевезти для здачі в пункт металобрухту. По дорозі його затримав дільничний інспектор \Колінко А. М., який з'ясувавши походження речей, знайшов їх господаря та повернув викрадене.
Призначаючи покарання засудженому, суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, його обставини, особу винного, який неодноразово вчиняв крадіжки чужого майна, на шлях виправлення не став, і
призначив покарання необхідне й достатнє для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Разом з тим, у вступній частині вироку, суд безпідставно зазначив судимість у засудженого за вироком Семенівського районного суду від 12. 06. 1990 року.
Відповідно до ст. 55 ч. 1 п. З КК України 1960 року, особи умовно засудженні до позбавлення волі, вважаються такими, що не мають судимості, якщо протягом іспитового строку не вчинять нового злочину і якщо протягом цього строку умовне засудження не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.
Трирічний випробувальний строк за вироком Семенівського районного суду від 12. 06. 1990 року минув 12. 06. 1993 року. Даних про те, що випробування було скасоване, чи засуджений вчинив новий злочин за трирічний випробувальний термін, в кримінальній справі немає. Отже, з вступної частини вироку належить виключити посилання суду на наявність судимості у ОСОБА_1 за вироком Семенівського районного суду від 12.06. 1990 року.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів.
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2007 року без змін.
В порядку ст. 365 КПК України із вступної частини вироку виключити наявність судимості у ОСОБА_1 за вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 12. 06. 1990 року, як такої, що погашена.