Справа № 10- 221 /2007 рік Головуючий у 1 інстанції: Білий В.М.
Категорія- санкції Доповідач: Григор'єва В.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Григор'євої В.Ф.
суддів - Шахової О.Г., Салая Г.А.
з участю прокурора - Біленка A.M.
захисника - ОСОБА_1
старшого слідчого - Потія П.А.
з участю - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляцією начальника відділу прокуратури Чернігівської області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 серпня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 серпня 2007 року було відмовлено в обранні щодо :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Новоселівка, Чернігівського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, пенсіонера, мешканця АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 359 ч.2 КК України, запобіжного заходу у вигляді - взяття під варту.
Суд мотивував своє рішення про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді - взяття під варту тим, що підозрюваний ОСОБА_2 частково визнав свою вину у вчиненні злочину, дав послідовні показання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання та колишньої роботи, має на утриманні неповнолітню дитину та має постійне місце проживання. За таких умов суд вважав, що підозрюваний ОСОБА_2 не може зникнути від слідства та суду або чинити перепони в ході слідства, продовжувати злочинну діяльність. Тяжкість вчиненого злочину не може слугувати єдиним аргументом для обрання підозрюваному такого виключного запобіжного заходу як взяття під варту.
Не погоджуючись з даною постановою суду, начальник відділу прокуратури Чернігівської області подав апеляцію, в якій просить постанову зазначеного суду - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що судом не враховано, що своїми діями ОСОБА_2 грубо порушив права громадян на таємницю телефонних переговорів, гарантованих ст. 31 Конституції України. Згідно даної статті винятки з вказаних прав громадян можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Крім того, судом при прийнятті рішення не враховані встановлені під час досудового слідства обставини, а саме: не взято до уваги результати проведених обшуків за місцем проживання ОСОБА_2 та його минулої роботи (наявність інших технічних засобів негласного зняття інформації); обставини проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, зокрема, намагання невстановлених осіб знищити предмети та документи, які мають значення для встановлення істини у справі; відмову підозрюваного ОСОБА_2 давати у справі показання 15 серпня 2007 року.
Зазначене свідчить, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 може ухилитись від слідства та суду, перешкоджати виконанню процесуальних рішень у справі та продовжуватиме займатися злочинною діяльністю. А єдиною гарантією, яка унеможливить настання цих негативних наслідків, є обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Заслухавши доповідача по справі, прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити з вказаних в ній підстав, пояснення старшого слідчого, який підтвердив в судовому засіданні, що підозрюваний на його виклики з'являється своєчасно, дає послідовні показання, але вважає, що неможливо в подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного при більш м'якому запобіжному заході, пояснення захисника та підозрюваного, які просили відмовити в задоволенні апеляції, вважали постанову суду обгрунтованою і просили залишити її без зміни, враховуючи також стан здоров'я останнього, перевіривши представлені матеріали кримінальної та судової справ і обговоривши викладені у апеляції доводи, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_2 підозрюється у тому, що 15 серпня 2007 року, він, знаходячись у м. Чернігові на проспекті Перемоги, неподалік від будинку УМВС України в Чернігівській області в автомобілі марки „Фольксваген-Венто", д.н. НОМЕР_1, з використанням ноутбука, мобільного телефону „Нокіа 6230" та спеціального технічного засобу -виробу 6.39, здійснював прослуховування телефонних переговорів громадян.
Згідно вимог чинного законодавства України та Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність", правом контролю за телефонними розмовами, зняття інформації з каналів зв'язку, застосування інших технічних засобів отримання інформації наділені лише оперативні підрозділи відповідних державних органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.
Зазначені дії ОСОБА_2 заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадян.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 підозрювався у вчиненні злочину, передбаченого ст. 359 ч.2 КК України, але він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, виключно позитивно характеризується за місцем проживання та колишньої роботи, має на утриманні неповнолітню дитину, має постійне місце проживання, а також частково визнав свою вину у вчиненні злочину, дав послідовні показання, на виклики слідчого своєчасно з'являється, на момент розгляду подання судом першої інстанції ніяких даних про те, що підозрюваний буде чинити перепони в ході слідства та продовжувати злочинну діяльність не було виявлено, а тому мотивацію прокурора про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з огляду лише на тяжкість вчиненого злочину та припущення, що підозрюваний буде ухилятися від слідства та продовжувати злочинну діяльність не можна вважати обгрунтованою та об'єктивною.
Підстав для скасування постанови суду про відмову в обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 у вигляді взяття під варту колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 148, 150, 165-2, 379, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію начальника відділу прокуратури Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 серпня 2007 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.