УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2007 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Власова C.O., Собослой Г.Г. при секретарі: Шпонтак В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду від 20 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А - 0332 м. Виноградів про стягнення грошової компенсації предметів речового майна ,-
встановила:
ОСОБА_1 не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування даного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Мотивує її тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки неправильно застосовано норми матеріального права.
Рішенням Виноградівського районного суду від 20 березня 2007 року позовні вимоги задоволено частково.
Протягом апеляційного розгляду апелянт ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав наведених в ній.
В ході апеляційного розгляду представник відповідача в особі Гребенюк Д.Б. заперечив доводи апеляційної скарги та просив у її задоволенні відмовити .
Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що наказом № 79 від 25.12.2003 року командира військової частини А-0332 ОСОБА_1 було звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. На час звільнення не отримав речове майно або його компенсацію.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи, викладеш в апеляційній скарзі, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області визнала за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ч.2 ст.9 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року із змінами станом на 15.12.2005 року - Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Та дію цієї норми призупинено в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців) згідно із ЗУ "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року.
Посилання апелянта на вимоги п.27 ПОЛОЖЕННЯ про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час /ЗАТВЕРДЖЕНОГО постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 p. N 1444 / є неправильним з огляду на те, що воно прийнято на виконання ч.4ст.9 ЗУ від 20.12.1991 року і самостійно діяти не може в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за к бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна в той час коли норма закону, яка дає право на отримання речового майна або його компенсацію, призупинена.
Справа № 22Ц -883/07
Головуючий у першій Інстанції: Надопта А. А. Суддя - доповідач : Мацунич М.В.
Також дію п.2 ст.91 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року доповненої ЗУ від 03.11.2006 року, щодо отримання замість належних військовослужбовцям за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів, зупинено на 2007 рік згідно із ЗУ "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 p.N489-V.
Таким чином, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін .
Враховуючи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів:
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити .
Рішення Виноградівського районного суду від 20 березня 2007 року - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному
порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .