РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2007 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Власова C.O., Собослой Г.Г. при секретарі: Овечкіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іршавського районного суду від 05 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у зв'язку з навчанням та заборгованості по аліментам ,-
встановила:
У лютому 2007 року ОСОБА_2 звернулась у суд з вищенаведеним позовом з посиланням на те, що починаючи з 1995 року ОСОБА_1 перестав сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1та утворилась заборгованість у розмірі 5387 грн.. З вересня 2005 року дочка навчається в Закарпатському державному університеті на платній основі, форма навчання денна. Оскільки дочка у зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, а тому ОСОБА_1 зобов'язаний до досягнення дитиною 23 років утримувати її. ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, однак має можливість надавати утримання дочки протягом її навчання. Зважуючи на наведене і просила суд першої інстанції задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Іршавського районного суду від 05 березня 2007 року позовні вимоги задоволено у цілому.
Заперечуючи зазначене рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування даного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Мотивує її тим, що дане рішення суду є не обгрунтованим і незаконним та таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні вимог матеріального права.
В ході апеляційного розгляду апелянт підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з наведених у ній підстав .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони, яка бере участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що дана скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
В світлі вимог статей 11, 60 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Рішення суду першої інстанції підлягає - зміні з ухваленням нового рішення, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, який не відповідає обставинам справи.
За змістом ч.І ст. 199 СК України, якщо повнолітня дочка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати її до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
В матеріалах справи наявні докази того, що ОСОБА_1 хворіє на ішемічну хворобу серця з наявністю стенокардії напруги ФК 11 СН 1 ступеня /а.с. 28/. Зазначене захворювання суттєво обмежує апелянта у вільному виборі роботи, яка б дозволяла достатньо заробляти коштів.
Матеріальне становище ОСОБА_1 складне, оскільки власного житла не має, а проживає в квартирі батьків, які являються пенсійного віку і вже самі потребують допомоги, відсутня постійна робота через захворювання /а.с. 19-26, 27 і 29 /.
На утриманні та вихованні має інших 4-х малолітніх дітей 1993,1994,2002 і 2003 років /а.с.15-18/.
Справа № 22Ц - 820/07
Головуючий у першій Інстанції: Даруда І.А. Суддя - доповідач: Мацунич М.В.
Визначаючи розмір аліментів на повнолітню дочку, суд першої інстанції не дотримався вимог ст.200 СК України, яка передбачає урахування вище наведених обставин .
Разом з тим й ОСОБА_2 не надала суду доказів того, що має погане здоров'я, матеріальне становище, наявність на утриманні інших дітей, що в сукупності не дозволяє їй утримувати дочку самостійно з огляду на становище ОСОБА_1.
Визначаючи розмір аліментів на повнолітню дочку у твердій грошовій сумі, колегія суддів зважуючи на вище наведене, приходить до висновку, що такий слід встановити у сумі 100 грн., щомісяця за виключенням часу канікул починаючи з 02 лютого 2007 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років.
Довідкою Державної виконавчої служби у Іршавському районі за № 1-530/06 від 29.01.2007 року стверджено, що за ОСОБА_1 станом на 01.05.2006 рік значиться заборгованість у розмірі 5387 грн. /а.с.9/. Зазначена обставина не спростована апелянтом, а тому в цій частині рішення суду не підлягає зміні або скасуванню.
За встановлених обставин рішення суду першої інстанції не є законним у цілому, а це у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції по суті справи не передаючи її на новий розгляд, задовольнивши частково вимоги апеляційної скарги в частині стягнення аліментів у зв'язку з навчанням повнолітньої дочки ОСОБА_3.
Враховуючи вищенаведене та керуючись вимогами статей 10, 60, 212, 307, 309, 316 і 319 ЦПК України та статтями 182,194 і 199 СК України, апеляційний суд -,
рішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Іршавського районного суду від 05 березня 2007 року - змінити та ухвалити нове рішення у частині стягнення аліментів у зв'язку з навчанням повнолітньої дочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно аліменти у зв'язку з навчанням за виключенням часу канікул у розмірі 100 ( сто ) гривень починаючи з 02 лютого 2007 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років.
У решті рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.