Справа № 22-909 Головуючий в 1 інстанції: Коробов С.О.
Категорія: 26 Доповідач: Хилевич С.В.
РІШЕННЯ
іменем України
16 серпня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого - судді: Оніпко О.В. суддів: Шеремет A.M., Хилевича СВ., при секретарі судового засідання Сеньків Т.Б.
за участю ОСОБА_2., представників сторін, представника Оржівської селищної ради
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду від 18 квітня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, поділ спадкового майна та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, поділ спадкового майна,
Встановила:
В грудні 2006 року ОСОБА_2. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1. про визнання права власності на спадкове майно, поділ спадкового майна.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що внаслідок спільної праці з батьками і за спільні грошові кошти набув право спільної сумісної власності на 1\3 частину житлового будинку АДРЕСА_1.
Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщину по ньому прийняла мати. Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_2 залишилося спадкове майно у виді 2\3 частин вказаного житлового будинку, цінні папери у виді простих іменних акцій акціонерного товариства „Оржівський деревообробний комбінат "ОДЕК" та два банківські рахунки у „Державному ощадному банкові України" на суму 5 618 гривень.
Одна із двох рідних сестер позивача-відповідача - ОСОБА_3. - відмовилася від спадщини на його користь. В зв'язку із наведеним вважає, що має право на 2\3 частин житлового будинку АДРЕСА_1, простих іменних акцій акціонерного товариства „Оржівський деревообробний комбінат „ОДЕК" і на вклад у „Державному ощадному банку України".
На вказаних підставах просив суд визнати за ним право власності з урахуванням спадкового майна на 7\9 частин спірного житлового будинку, поділити спадкове майно, виділивши йому цінні папери у виді простих іменних акцій акціонерного товариства „Оржівський деревообробний комбінат „ОДЕК" номінальною вартістю 5 гривень 25 копійок кількістю в одинадцять одиниць та на банківський вклад сумою у 3 195 гривень 37 копійок.
В січні 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2. із вимогою про визнання права власності на спадкове майно, що складає 1\2 частину житлового будинку з надвірними
2
будівлями та 1\2 частину земельної ділянки, а також просила суд поділити кошти, які залишилися на банківських вкладах спадкодавця, виділивши їй 1\3 частини.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовувала тими обставинами, що вона після смерті батька нарівні із матір'ю успадкувала відповідно до правил ст. 54 9 ЦК Української РСР 1\4 частину спірного житлового будинку та земельної ділянки, що належали батькові. Після смерті матері вона має право на 1\3 частину цього будинку і ділянки, які належали матері, що разом із раніше успадкованою часткою становить 1\2 частину всього будинку та земельної ділянки. Водночас вважає, що вона є спадкоємцем 1\3 частин банківських вкладів, які входять до спадкового майна.
Рішенням Рівненського районного суду від 18 квітня 2007 року позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про визнання права власності на спадкове майно, поділ спадкового майна задоволено повністю; визнано за позивачем-відповідачем право власності на 7\9 частин будинку АДРЕСА_1 Рівненської області та право на спадкове майно у виді грошових коштів сумою в З 195 гривень 37 копійок, які належали спадкодавцю. Зустрічний позов ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про визнання права власності на спадкове майно, поділ спадкового майна задоволено частково; визнано за відповідачкою-позивачкою право власності на 2\9 частин будинку АДРЕСА_1 Рівненської області та право на спадкове майно у виді грошових коштів сумою в 1 463 гривні 79 копійок, які належали спадкодавцю. В решті позовних вимог ОСОБА_1. - відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, відповідачка-позивачка подала апеляційну скаргу. В скарзі вказує на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та на порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправосудного вирішення справи.
Вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, які зазначали, що на час будівництва спірного житлового будинку ОСОБА_2. був малолітнім, а тому не міг бути рівноцінним учасником будівництва, а лише як дитина допомагав батькам некваліфікованою підсобною працею. Виходячи з цього, він не набув права спільної сумісної власності на будинок. Натомість свідки, які допитані в судовому засіданні за клопотанням позивача-відповідача, є заінтересованими у вирішенні справи на його користь, оскільки є родичами та кумами ОСОБА_2..
Рішення в частині поділу грошових коштів, які знаходяться на банківських вкладах, вважає помилковим, оскільки згідно її позовних вимог просила суд виділити 1\3 частин таких коштів, натомість суд першої інстанції, залишивши поза увагою цю вимогу, присудив суму в 1 463 гривні 79 копійок, яка є значно меншою від дійсної суми банківських вкладів.
Просила апеляційний суд скасувати рішення Рівненського районного суду від 18 квітня 2007 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Задовольняючи позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про визнання права власності на спадкове майно, поділ спадкового майна, суд першої інстанції виходив з тієї обставини, що позивач-відповідач набув
3
відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про власність" право спільної сумісної власності на спірний житловий будинок.
Між тим, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитися, оскільки жодних договірних зобов'язань між подружжям ОСОБА_7. та ОСОБА_8. і позивачем-відповідачем щодо будівництва спірного будинку і набуття права спільної сумісної власності на вказаний будинок не існувало, наявність таких зобов'язань не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.
Окрім того, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_2. на час будівництва житлового будинку його батьками (1985-1992 роки) мав вік у 9-16 років. За переконанням колегії суддів, особа в такому віці не може брати повноцінну участь фізичною працею чи грошовими коштами в будівництві житлового будинку.
Виходячи з наведеного, доводи позивача-відповідача про набуття ним права спільної сумісної власності на 1\3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
З'ясовано, що спадкоємцями першої черги за законом є троє дітей спадкодавця. Оскільки спадкоємець ОСОБА_3. згідно положень ч. 2 ст. 1272 ЦК України відмовилася від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2., тому останній набув право успадковувати 2\3 частини складу спадщини.
За змістом ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою чи якщо ним втрачений документ, який засвідчує його право власності.
Отже, вимога ОСОБА_2. підлягає до задоволення в частині визнання права власності на 2\3 частин спірного житлового будинку. Так само колегія суддів визнає підставною вимогу про визнання права на вклад у банку сумою в 3 195 гривень 37 копійок, оскільки ця вимога ґрунтується на нормах ч. 2 ст. 1228 ЦК України.
Водночас, вимога ОСОБА_1. про визнання права власності на спадкове майно у виді 1\2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та 1\2 частини приватизованої земельної ділянки підлягає до задоволення частково. Доводи відповідачки-позивачки про те, що вона вступила разом із матір'ю у фактичне управління або володіння спадковим майном після смерті батька, а тому набула права на спадкове майно в 1\4 частину, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Показання свідків колегія суддів визнає суперечливими і непослідовними, такими, що не збігаються із сукупністю перевірених доказів, а тому не можуть бути визнані достатніми і достовірними доказами для підтвердження зазначеної вимоги.
Колегія судів вважає, що ОСОБА_1. набула право на 1\3 частину спадкового майна.
Таким чином, вимога відповідачки-позивачки про визнання права власності на 1\2 частину земельної ділянки підлягає до часткового задоволення. Як з'ясовано колегією суддів, ОСОБА_1. набула в порядку спадкування за законом право на спадкове майно розміром у 1\3 частину, куди включено і право на спірну земельну ділянку. Даний висновок колегії суддів ґрунтується на перевіреній довідці Оржівської селищної ради від 8 серпня 2007 року №267. Згідно цього письмового доказу присадибна ділянка, розташована в АДРЕСА_1, цільовим призначенням якої є будівництво і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, складає площу в 0,086 га і належить на підставі державного акта НОМЕР_1ОСОБА_7.,
4
тобто померлому батькові сторін. Зазначена обставина визнана сторонами і ними не оспорюється.
Сукупністю письмових доказів з'ясовано, що банківські вклади спадкодавця у відкритому акціонерному банку „Державний ощадний банк України" становлять 5 628 гривень 06 копійок(а.с. 9). Із зустрічного позову ОСОБА_1. вбачається, що відповідачка-позивачка просила суд поділити грошові кошти, які знаходяться на банківських вкладах спадкодавця, на умовах виділення їй 1\3 частини. Вказана вимога під час судового розгляду нею не змінювалась, проте від вимоги про визнання права на частину банківського вкладу в філії „Рівненського центрального відділення Промінвестбанку" представник ОСОБА_1. в засіданні апеляційного суду відмовився.
В контексті ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Виходячи з наведених обставин, ОСОБА_1., успадковуючи третю частину майна, набула право на третину грошових коштів у банківських вкладах сумою в 1 87 6 гривень 02 копійки.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково визнав доведеними обставини, що мають значення для справи, та допустив порушення процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню і ухваленню нового рішення.
На підставі ст.ст. 1216, 392, ч. 2 ст. 1228, ст. 1261 ЦК України, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського районного суду від 18 квітня 2007 року -скасувати.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Оржівської селищної ради Рівненського району про визнання права власності на спадкове майно, поділ спадкового майна - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2\3 частину житлового будинку АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадкове майно у виді вкладу у відкритому акціонерному банку „Державний ощадний банк України" сумою в 3 195 (три тисячі сто дев'яносто п'ять) гривень 37 копійок, які належали спадкодавцю (рахунок НОМЕР_2).
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, поділ спадкового майна - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 1\3 частину земельної ділянки, розташованої за цією ж адресою і призначеною для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадкове майно у виді вкладу у відкритому акціонерному банку „Державний ощадний банк України" сумою у 1 876 (одна тисяча вісімсот сімдесят шість) гривень 24 копійки, які належали спадкодавцю (рахунок НОМЕР_3 у ВАТ „Державний ощадний банк України").
В решті зустрічного позову - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
5
Сторони мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.