АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці 10 липня 2007 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Ковтюк Є.І.
суддів Станковської Г.А.
Давнього В.П.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
захисника ОСОБА_1.
потерпілого ОСОБА_2.
його представника ОСОБА_3.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2. на вирок Садгірського районного суду М.Чернівців від 4 квітня 2007 року.
Цим вироком: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець м. Чернівці, освіта середня, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимий,-засуджений за ст. 191 ч.І КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4. звільнений від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 2 і 3 ст.76 КК України.
На підставі ст.1 п.б Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року ОСОБА_4. звільнений від призначеного покарання.
Міра запобіжного заходу щодо ОСОБА_4. скасована.
Стягнуто з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_2. матеріальна шкода в сумі 1000 грн.
За вироком суду ОСОБА_4. визнаний винним в тому, що він з серпня 2001 року по серпень 2002 року, працюючи продавцем - реалізатором продовольчих товарів на Калинівському ринку у приватного підприємця
Справа № 11-258/2007р. Головуючий у І інстанції
Категорія: ст. 191 ч.1 Проскурняк І.Г.
КК України Доповідач: Ковтюк Є.І.
ОСОБА_2., будучи матеріально-відповідальною особою, привласнив і розтратив майно останнього на суму 1000 гривень.
На вказаний вирок потерпілий ОСОБА_2. подав апеляцію в якій, просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в інший суд першої інстанції з посиланням на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, дії засудженого безпідставно перекваліфіковані судом зі ст. 191 ч.5 на ст. 191 ч.І КК України, неправильно вирішено цивільний позов, матеріальна шкода стягнута в сумі 1000 грн. замість заявленої ним шкоди в сумі 36411 грн. 74 коп. і зовсім не вирішено позов про стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн.
Заслухавши доповідача, потерпілого ОСОБА_2., його представника, які підтримали доводи апеляції і просили її задовольнити, або стягнути шкоду, зазначену в цивільному позові, думку прокурора, засудженого, його захисника, які вважали, що вирок суду слід залишити без змін, а апеляцію без задоволення, як необгрунтовану, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів судової палати у кримінальних справах вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Винуватість засудженого ОСОБА_4. у вчиненні зазначеного вище злочину доведена сукупністю зібраних по справі та перевірених в судовому засіданні доказів, яким суд дав вірну юридичну оцінку, обгрунтовано перекваліфікувавши його дії з ч.5 на ч.І ст. 191 КК України.
Доводи апелянта про те, що засуджений в ході досудового слідства визнавав свою вину у привласненні та розтраті його майна на суму 36 411 грн.74 коп. і що такі показання узгоджуються з його та свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. показаннями не можуть бути підставою до задоволення апеляції, оскільки достовірних доказів вини засудженого у вчиненні злочину за ст. 191 ч.5 КК України немає.
Сам по собі факт визнання вини ОСОБА_4. під час його допиту в якості підозрюваного, що він згодом в ході досудового та судового слідства заперечував, не може бути достовірним та однозначним доказом вини. Таке визнання може бути покладено в основу вироку у разі його підтвердження сукупністю доказів.
Показанням свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6. і самого потерпілого про те, що засуджений привласнив і розтратив майно потерпілого на суму 36 411 грн. 74 коп. суд дав правильну оцінку, поставивши їх під сумнів, оскільки вони не є незаперечними, ніякими іншими доказами не підтверджуються.
Суд обгрунтовано поклав в основу вироку показання засудженого про привласнення і розтрату майна потерпілого на суму 1000 гривень, відкинувши висновок аудиторської перевірки, акти інвентаризації, як такі, що не забезпечують дійсного та своєчасного контролю за рухом коштів.
Оглянутий у судовому засіданні зошит обліку товарів та грошей, також не може бути достовірним і безсумнівним доказом вини засудженого, оскільки не відтворює належний контроль за рухом коштів.
Таким чином, посилання потерпілого ОСОБА_2. в апеляції на те, що дії ОСОБА_4. необгрунтовано перекваліфіковані судом зі ст. 191 ч.5 на ст. 191 ч.І КК України є безпідставними, оскільки докази привласнення та розтрати засудженим майна потерпілого на суму 36 411 грн.74 коп. у матеріалах справи відсутні.
У справі відсутні дані, які б вказували на істотне порушення кримінально-процесуального закону.
Отже, посилання потерпілого в апеляції на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що мало місце істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону безпідставні.
Що стосується призначеної судом міри покарання засудженому, то вона призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують покарання.
Призначене судом покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд прийняв вірне рішення про застосування Закону про амністію.
Також правильно судом вирішено цивільний позов в частині стягнення із ОСОБА_4. матеріальної шкоди в сумі 1000 гривень, які він привласнив і розтратив, за що визнаний винним і засуджений.
Підстави до стягнення матеріальної шкоди в сумі, зазначеній у цивільному позові, відсутні.
Разом з тим, судова колегія вважає, що вирок в частині цивільного позову слід змінити, задовольнивши вимоги потерпілого про стягнення моральної шкоди частково. Із засудженого на користь потерпілого слід стягнути 2000 гривень моральної шкоди, оскільки останньому така заподіяна з огляду на його стан здоров"я, порушення стану душевної рівноваги, моральні страждання у зв"язку з вчиненим засудженим вказаним вище злочином.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 373 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Садгірського районного суду м. Чернівців від 4 квітня 2007 року щодо ОСОБА_4 змінити в частині цивільного позову про стягнення моральної шкоди і стягнути з останнього на користь потерпілого
ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 2000 гривень, задовольнивши апеляцію останнього частково. В решті вирок залишити без змін.