Справа № 22-673/2007 р. Головуючий суддя 1 інстанції: Дужич С.П.
Суддя-доповідач : Шеремет A.M.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Рівненської області в складі:
головуючого судді: Оніпко О.В.
суддів: Шеремет A.M., Хилевича СВ.,
при секретарі: Сеньків Т.Б.
з участю позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 13 серпня 2003 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення та відшкодування моральної шкоди, -
Встановила:
Рішенням Рівненського міського суду від 13 серпня 2003 року позов задоволено. Постановлено виселити відповідачів з спірної квартири та стягнути з них в користь позивача 1000 грн. моральної шкоди, солідарно.
Зобов'язано ОСОБА_2. сплатити квартирну плату та комунальні платежі з 9 січня 2003 року по день фактичного виселення всіх відповідачів.
В поданій апеляційній скарзі відповідачі вказують, що суд розглянув справу без їхньої присутності. 13 серпня 2003 року, в день розгляду справи, від ОСОБА_1. була подана заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з її хворобою. Тому суд безпідставно визнав, що вона була відсутня не з поважної причини.
ОСОБА_1 стверджує, що спірне житло було нею придбане для своєї сім'ї.
Вказує, що суд також не перевірив, чим саме була заподіяна ОСОБА_4. моральна шкода.
Просять скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав. Згідно рішення апеляційного суду Рівненської області від 9 січня 2003 року, яке залишене без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 серпня 2003 року, ОСОБА_4. визнаний власником квартири АДРЕСА_1.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що спірна квартира є власністю позивача і він має право розпоряджатись нею на власний розсуд.
Вирішуючи питання про часткове задоволення позовних вимог по відшкодуванню позивачу моральної шкоди, суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, тривалість моральних страждань ОСОБА_4. та стягнув моральну шкоду, що відповідає ступеню її тяжкості.
Покликання відповідачів на те, що суд розглянув справу без їхньої участі, не заслуговує на увагу і апеляційним судом відхиляються, оскільки відповідачі приймали участь у судовому засіданні, давали пояснення по суті справи, заявляли клопотання, що підтверджується протоколом судового засідання.
2
Доводи відповідачки ОСОБА_1. про те, що вона 13 серпня 2003 року перебувала на лікуванні у військовому госпіталі в-ч А-1446 спростовуються довідкою командира військової частини №551 від 13 серпня 2003 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 на лікуванні в даній медичній установі 13 серпня - не перебувала.
Вирішуючи спір суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 303, 304, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 13 серпня 2003 року залишити без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Сторони мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.