Справа № 22- 658 - 2007 р. Головуючий у 1-й інст. - Шуляк А.С.
Доповідач - Оніпко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2007 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді - Оніпко О.В. Суддів - Хилевича С.В., Шеремет A.M. При секретарі - Сеньків Т.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Здолбунівського районного суду від 6 березня 2007 р. в справі за позовом ОСОБА_1до Рівненського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" про стягнення заборгованої частини проіндексованого вкладу та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів .-
Встановила:
Рішенням Здолбунівського районного суду від 6 березня 2007 р. ОСОБА_1. відмовлено у позові за безпідставністю.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі позивач вважає його незаконним, оскільки воно ухвалено з порушеннями норм матеріального і процесуального права . Суд безпідставно керувався постановою KM України від 3.08.2006 р. за № 1091. оскільки її дія обмежена терміном в один рік і вона не може застосовуватися до періоду з 2002 по 2005 p.p. та порушує права вкладників, які не отримали у цей період виплати в сумі 50 грн. за кожний рік. Безпідставно відмовлено йому й у відшкодуванні моральної шкоди, оскільки ним надано необхідні докази щодо цього. Просив рішення скасувати, ухвалити нове, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість по виплаті частини проіндексованого вкладу в сумі 150 грн. за 2002-2005 p.p. та моральну шкоду в розмірі 150 грн.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач має грошовий вклад в сумі 1324 крб. 05 коп., який знаходиться на рахунку НОМЕР_1 у Здолбунівському відділенні Ощадбанку № 6337.
У відповідності до постанов KM України від 5.04.2002 р. № 471, від 26.03.2003 р. № 382, від 11.03.2004 р. № 306, від 30.05.2005 р. № 409 , як вкладник, мав право на отримання компенсації грошових заощаджень у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше як 50 грн. за одним рахунком.
Протягом вказаних років ОСОБА_1 таку компенсацію в розмірі 50 грн. не отримував.
2
На підставі постанови КМ України від 3.08.2006 p. № 1091, він, як вкладник з числа тих, що не отримували протягом 2002-2005 p.p. компенсації грошових заощаджень, передбачену вищевказаними постановами KM України, 26. 09.2006 р. отримав грошову компенсацію в сумі 50 грн. за одним належним йому рахунком.
Посилання позивача на те, що за 2003-2005 p.p. йому належить до виплати по 50 грн. за кожний рік, а всього - 150 грн., не заслуговують на увагу, оскільки вказаними постановами такі виплати не передбачені.
Грошова компенсація в сумі 50 грн. підлягає виплаті лише один раз в період з 2002 по 2006 р. Вказана обставина стверджується і постановою KM України від 1.03.2007 р. за № 336, згідно п. 1 пп. 1 якої вкладники, що не отримали протягом 2002-2006 p.p. компенсацію грошових заощаджень, передбачену вказаними постановами, мають право на її отримання у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше як 50 грн. за одним рахунком кожного вкладника.
У зв'язку з наведеним, не підлягають до задоволення і вимоги ОСОБА_1. про відшкодування з відповідача моральної шкоди, оскільки будь-яких незаконних дій або бездіяльності до нього з боку відповідача не встановлено.
Доводи позивача про його періодичні приїзди до відділення Ощадбанку і перебування у черзі для отримання вказаної компенсації не є підставою для задоволення його вимог про відшкодування моральної шкоди.
Оскільки рішення суду 1-ї інстанції ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги наведених у ньому висновків не спростовують, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення Здолбунівського районного суду від 6 березня 2007 р. - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.