апеляційний суд чернівецької області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Чернівці 27 березня 2007 року судова колегія суддів судової палати у
кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Кузняка В.О.
Суддів Тарбинського В.Г., Кифлюка В.Ф.
за участю прокурора Сулятицького І.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією
засудженого ОСОБА_1. на вирок Шевченківського районного суду м.Чернівці
від 30 листопада 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, непрацюючий, раніше судимий вироком Першотравневого районного суду м.Чернівців від 06.12.2004 року за ст.ст. 190 ч.1, 186 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, -
засуджений за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково
приєднано невідбуте покарання за вироком Першотравневого районного суду
М.Чернівців від 06.12.2004 року та остаточно призначено покарання у вигляді 4
років 2 місяців позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу залишена у вигляді підписки про невиїзд.
ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, українець, з неповною середньою освітою, учень 11-А класу ЗОПІ №11, неодружений, раніше судимий:
1) вироком Шевченківського районного суду м.Чернівців від
08.12.2003 року за ст.185 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення
волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування
покарання з іспитовим строком на 1 рік, -
2) вироком Шевченківського районного суду М.Чернівців від
02.11.2004 року за ст.ст. 185 ч.2, 190 ч.2, 70, 71 КК України на 1 рік
7 місяців позбавлення волі, який був змінений ухвалою
апеляційного суду Чернівецької області від 18.01.2005 року та
остаточно визначено покарання за ст.ст. 185 ч.2, 71 КК України у
вигляді 1 року 2 місяців позбавлення волі, -
Справа № 11-121 2007р. Головуючий у І інстанції: Чебан В.М.
Категорія cm. 186 ч.2 КК України Доповідач: Кузняк В. О.
2
засуджений за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_2. від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
Міра запобіжного заходу залишена у вигляді підписки про невиїзд.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_3. та ОСОБА_2. засуджені за те, що 22 червня 2006 року приблизно о 21 годині в АДРЕСА_3, за попередньою змовою, підійшли до неповнолітнього ОСОБА_4. і із застосуванням фізичної сили обмежили його волю та відкрито викрали у нього 50 грн. і сказали останньому шукати ще гроші, потерпілий знайшов лише дві грн., після чого вони із застосуванням фізичної сили зняли з нього та заволоділи курточкою, вартістю 100 грн.
Крім цього, 23 червня 2006 року біля 15 години в АДРЕСА_4, засуджені ОСОБА_3. та ОСОБА_2. повторно, за попередньою змовою, підійшли до неповнолітнього ОСОБА_4. і із застосуванням фізичної сили обмежили його волю та відкрито викрали у нього 50 грн.
На вказаний вирок надійшла апеляція засудженого ОСОБА_3., в якій він просить вирок суду скасувати та постановити свій вирок, призначити ОСОБА_2 більш суворе покарання у вигляді позбавлення волі з відбуванням його у кримінально-виконавчій установі, а його, ОСОБА_3., звільнити від відбування покарання з випробуванням.
В своїй апеляції він посилається на те, що він не був ініціатором вчинення злочину, його дії не були направлені на пограбування потерпілого, ним вжиті заходи щодо повернення потерпілому матеріальної шкоди в повному обсязі, він вибачився перед потерпілим. Крім того, посилається на те, що його батько хворий і він допомагає матері доглядати за ним та поповнює сімейний бюджет.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Винність засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в скоєні злочину при обставинах викладених у вироку, доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами і їх діям дана вірна юридична оцінка.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_1. стосовно того, що його дії не були направлені на пограбування потерпілого і він особисто не погрожував йому спростовуються матеріалами справи. Зокрема, засуджений ОСОБА_2. в судовому засіданні стверджував, що вони разом із ОСОБА_1. вимагали у потерпілого гроші, вони разом забрали куртку у останнього.
Крім того, з показань потерпілого ОСОБА_4. вбачається, що дії засуджених були повністю узгоджені між собою, так засуджені попросили його відійти в сторону, тоді ОСОБА_2. взяв потерпілого за шию і притримав, а засуджений ОСОБА_1. забрав в нього з кишені 50 грн., пізніше обоє насильно зняли куртку з останнього. А на наступний день вже засуджений ОСОБА_3. скрутив його, а ОСОБА_2. забрав 50 грн.
Свідок ОСОБА_5. зазначив, що він був присутній при тому, як засуджені в присутності працівників міліції показали де знаходиться куртка, при цьому
3
ОСОБА_1. сказав, що дану куртку вони з ОСОБА_2 насильно відібрали у потерпілого.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він бачив як обоє засуджені підійшли до потерпілого і сказали йому, щоб він йшов разом з ними і потягнули ОСОБА_4. з собою, поклавши зверху на нього руки та повели його в сторону кущів.
Крім показань потерпілого та вищевказаних свідків, їх винність повністю підтверджується іншими доказами по справі. Зокрема, показаннями свідків ОСОБА_7., ОСОБА_8.,ОСОБА_9., ОСОБА_10, даними, що містяться у явці з повинною ОСОБА_1., протоколі добровільної видачі, протоколі очної ставки між потерпілим ОСОБА_4. та ОСОБА_1., з яких видно, що засуджені ОСОБА_2. та ОСОБА_1. дійсно вчинили пограбування потерпілого ОСОБА_4.
Таким чином, дії засуджених ОСОБА_2. та ОСОБА_1. правильно кваліфіковано за ст.186 ч.2 КК України, оскільки доведено, що вони повторно, за попередньою змовою групою осіб вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж) із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого.
Оскарження в апеляції засудженим ОСОБА_1. вироку суду щодо ОСОБА_2. є безпідставним, оскільки відповідно до ст. 348 КПК України засуджений має право оскаржувати вирок лише в частині, що стосується його інтересів.
Що стосується призначеної судом міри покарання ОСОБА_1., то вона призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, судом враховано характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, його посередню характеристику по місцю проживання та навчання, його молодий вік, стан здоров'я його батька, вчинення злочину в період випробування.
Хоча засуджений ОСОБА_3. повернув потерпілому матеріальну шкоду в повному обсязі та вибачився перед потерпілим, судова колегія не вважає це підставою для застосування до останнього ст.75 КК України і вважає, що призначене судом покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного, є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.
В той же час, покладаючи обов'язок на засудженого ОСОБА_2. на підставі ст.76 КК України, періодично, один раз на місяць з'являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації, суд не звернув увагу на те, що згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» із змінами внесеними постановою ПВС України від 10.12.2004 року №18, суд поклавши на засудженого обов'язок передбачений п.4 ст.76 КК України, не встановлює періодичності і дні проведення реєстрації. Відповідно до ч.3 ст.13 Кримінально-виконавчого Кодексу України вирішення цього питання віднесено до компетенції кримінально-виконавчих інстанцій.
4
У зв'язку з наведеним підлягає виключенню з резолютивної частини вироку слова «один раз на місяць».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_1. залишити без задоволення.
Вирок Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку вказівку суду «один раз на місяць».
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Головуючий В.О. Кузняк
Судді В.Г. Тарбинський
В.Ф. Кифлюк