АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Чернівці 27 березня 2007 року судова колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Кузняка В.О.
Суддів Тарбинського В.Г., Кифлюка В.Ф.
за участю прокурора Сулятицького І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Шевченківського районного суду м.Чернівці від 07 лютого 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уродженець м. Кривий Ріг, з середньою освітою, непрацюючий, одружений, раніше судимий:
1) 21.12.1988 року Першотравневим районним судом м.Чернівці за ст.142 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі;
2) 21.01.1993 року Шевченківським районним судом м.Львова за ст.229-6 ч.1 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
3) 06.05.1997 року Ленінським районним судом м.Чернівці за ст.229-6 ч.3 КК України на 5 років 3 місяці позбавлення волі;
4) 07.07.2000 року Ленінським районним судом м.Чернівці за ст.196-1 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі;
5) 20.11.2000 року Ленінським районним судом м.Чернівці за ст.81 ч.2 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
6) 14.11.2006 року Першотравневим районним судом м.Чернівці за ст.309 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, -
засуджений за ст.263 ч.1 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за сукупністю злочинів за даним вироком та вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 14.11.2006 року остаточну міру покарання призначено у вигляді 2 років 9 місяців позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу залишена у вигляді тримання під вартою.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь НДЕКЦ при УМВС України у Чернівецькій області судові витрати в сумі 47 грн. 07 коп.
Вирішена доля речових доказів.
Справа № 11-124 2007р. Головуючий у І інстанції: Гончарова 1.М.
Категорія cm. 163 ч.1 КК України Доповідач: КузнякВ.О.
2
Згідно з вироком ОСОБА_1. засуджений за те, що 25 травня 2006 року приблизно о 17 годині поАДРЕСА_1 носив при собі та зберігав, не маючи передбаченого дозволу пістолет, який є вогнепальною зброєю, що було виявлено під час особистого огляду працівниками міліції, які його затримали.
На вказаний вирок надійшла апеляція засудженого ОСОБА_1., в якій він просить вирок суду змінити, пом'якшити призначену судом першої інстанції міру покарання, застосувавши ст.69 КК України, оскільки він внаслідок перебування на війні в Афганістані став інвалідом II групи та щиро розкаявся у скоєному.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Винність засудженого ОСОБА_1. в скоєні злочину при обставинах викладених у вироку, доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, ніким не оспорюється і його діям дана вірна юридична оцінка.
Так, засуджений ОСОБА_1. у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, крім того його винність повністю підтверджується іншими доказами по справі.
Таким чином, дії засудженого ОСОБА_1. правильно кваліфіковано за ст.263 ч.1 КК України, оскільки доведено, що він незаконно носив, зберігав та придбав вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу.
Що стосується призначеної судом міри покарання ОСОБА_1., то вона призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, судом враховано характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, те, що засуджений розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, сприяв органам досудового слідства у розкритті злочину, позитивно характеризується по місцю проживання.
Хоча суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував, що засуджений ОСОБА_1. внаслідок перебування на війні в Афганістані, став інвалідом II групи, судова колегія не вбачає підстав для застосування до останнього ст.69 КК України і вважає, що призначене судом покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного, а призначене покарання є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.
В той же час, суд призначаючи покарання засудженому за сукупністю злочинів за даним вироком та вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 14.11.2006 року не врахував вимоги ч.4 ст.70 КПК України, тобто не зарахував в строк призначеного покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання відбуте частково за попереднім вироком.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
3
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_1. залишити без задоволення.
Вирок Шевченківського районного суду м.Чернівці від 07 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити та зарахувати йому в строк відбуття покарання частину відбутого ним покарання за вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 14.11.2006 року термін з 17 серпня 2006 року по 07 лютого 2007 року.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Головуючий В.О. Кузняк
Судді В.Г. Тарбинський
В.Ф. Кифлюк