СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
15 червня 2006 року |
Справа № 20-4/042 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Градової О.Г.,
Дугаренко О.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Висоцький А.О. дов. №366/9/21-210 від 13.03.2006,
відповідача: Колесніков Б.Д. дов. № 406 від 17.03.2006,
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 13.04.2006 у справі № 20-4/042
за позовом Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у м. Севастополі (вул. Кулакова, 56, м. Севастополь, 99011)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 6715,80 грн.
ВСТАНОВИВ:
Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у м. Севастополі звернулось з позовною заявою до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 6 715,80 грн. за порушенням відповідачем вимог законодавства під час проведення діяльності пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.04.2006 позов задоволено, стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до державного бюджету 6 715,80 грн. фінансових санкцій.
Суд при прийнятті рішення виходів з того, що результатами перевірки податковим органом виявлені порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. статті 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” №481/95-ВР від 19.12.1995 за що на підставі статті 17 вказаного Закону застосовані штрафні санкції.
Задовольняючи позов суд зазначив, що ні результати перевірки ні рішення про застосування штрафних санкції відповідачем у встановленому порядку оскаржені не були.
Відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм процесуального права.
Так, відповідач вважає, що рішення суду не відповідає вимогам господарського процесуального кодексу, оскільки у описовій частині відсутні кратне викладенні клопотань та пояснень відповідача також відсутні доводи, за якими суд відхилив клопотання відповідача. Крім того, суд відмовив у задоволенні клопотання про розгляд позовної заяви за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, не мотивуючи це у рішенні.
На думку відповідача, дана справа не підсудна господарським суду України, таким чином відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі -припинити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги судова колегія не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Статтею 50 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Чинним законодавством не передбачено, що спори за позовами податкових органів до суб'єктів господарювання про стягнення штрафних санкцій за порушення Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Тому, слід визнати обґрунтованим розгляд цієї справи місцевим господарським судом в порядку господарського судочинства, відповідно до статей 1, 3 Господарського процесуального кодексу України.
Також, на думку судової колегії місцевий господарський суд законно задовольнив позовні вимоги податкового органу.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі здійснення оптової і роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару.
Факт реалізації суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 тютюнових виробів без наявності ліцензії підтверджено актом №НОМЕР_1. Також, позивачем у встановленому порядку прийнято рішення відНОМЕР_2 про застосування штрафних санкції та надіслано відповідачеві, яке відповідачем в адміністративному або у судовому порядку не оскаржено.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №940 від 07.08.2001 саме на позивача, яка на регіональних орган Державного департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів, покладені функції контролю за дотриманням порядку реалізації тютюнових виробів суб'єктами підприємницької діяльності і застосування до них штрафних санкції за порушення цього порядку.
Інші заперечення відповідача що до результатів перевірки не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки вини не відноситься до предмету спору. Предметом даного спору є стягнення штрафних санкції на підставі рішення позивача від 21.10.2005, а не визнання даного рішення недійсним.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Севастополя від 13.04.2006 у справі № 20-4/042 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді О.Г. Градова
О.В. Дугаренко