Справа № 2-415/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2010 року         Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді                 Громової І.Б.,

при секретарі:                     Капуста А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2009 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4, яка була бабусею позивачки ОСОБА_1 та мамою позивача ОСОБА_2 та відповідачки ОСОБА_3 За час свого життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно, в тому числі жилий будинок АДРЕСА_1 заповіла позивачам по справі. Інших спадкоємців за заповітом немає. Протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини вони не звернулися до нотаріальної контори для її прийняття, оскільки через свою юридичну неграмотність, та через скрутне матеріальне становище, вважали, що прийняли спадщину, оскільки фактично вступили в управління та володіння спадковим майном та маючи заповіт, можуть у будь-який час звернутися до державної нотаріальної контори та їм необов’язково дотримуватись шестимісячного строку.

Окрім цього, позивачка ОСОБА_1 зазначає, що причинами попуску строку на прийняття нею спадщини після смерті її бабусі також стало те, що її мати – ОСОБА_5 хворіла з 06 січня 1998 року, була інвалідом І групи і потребувала постійного догляду та нагляду, неодноразово перебувала в лікарні, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла; хвороба її батька – позивача по даній справі ОСОБА_2; її, позивачку ОСОБА_1 було звільнено з роботи по догляду за дитиною до 14 років. Окрім цього, оскільки вона проживає в одній квартирі із матір’ю її чоловіка, вона була змушена доглядати хвору мати чоловіка, а її чоловік – ОСОБА_6 є інвалідом ІІІ групи загального захворювання з 01.11.99 р. безстроково

Посилаючись на вищевикладене, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають, що встановлений законом строк на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ними був пропущений з поважних причин, а тому просять суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

В судовому засіданні ОСОБА_1 як позивачка а також як представник позивача ОСОБА_2 за довіреністю, повністю підтримала заявлені позовні вимоги, просить суд їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, була повідомлена належним чином про місце та час розгляду справи. До суду надано заяву, з якої вбачається, що ОСОБА_3 з позовними вимогами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до неї про визначення додаткового строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року згодна. Просить розглядати справу без її участі у зв’язку з її похилим віком та тяжкою хворобою. Справжність підпису ОСОБА_3 посвідчена секретарем Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, а саме документами, наданими позивачкою, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 року Біленьківською сільською радою Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 87 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 року зроблено запис за № 38.

Згідно заповіту, складеного 08 липня 1997 року, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, яким житловий будинок в АДРЕСА_1 і все її майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, а також все те, що їй належатиме на день смерті і на що вона заповіла синові – ОСОБА_2 та онучці – ОСОБА_1.

Згідно довідки від 18.11.2009 р. виданої виконавчим комітетом Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області за адресою: будинок АДРЕСА_1, мешкала ОСОБА_4 з 1962 року по день смерті, за вищевказаною адресою постійно проживали та були зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог с. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як вбачається із позовної заяви, а також із пояснень позивачки ОСОБА_1, наданих нею в судовому засіданні, протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини вони не звернулися до нотаріальної контори для її прийняття, оскільки через свою юридичну неграмотність, та через скрутне матеріальне становище, вважали, що прийняли спадщину, оскільки фактично вступили в управління та володіння спадковим майном та маючи заповіт, можуть у будь-який час звернутися до державної нотаріальної контори та їм необов’язково дотримуватись шестимісячного строку.

Окрім цього, позивачка ОСОБА_1 зазначає, що причинами попуску строку на прийняття спадщини стало також те, що її мати – ОСОБА_5 згідно виписки історії хвороби від 27.10.97 р. № 11704 Запорізької обласної лікарні нейрохірургічного відділення, вона хворіла з 06.01.98 року та була інвалідом І групи і потребувала постійного нагляду та догляду. Не одноразово перебувала на лікуванні в Запорізькій обласній клінічній лікарні гематологічного відділення, історія хвороби № 3997 з 22.03. по 27.04.01 р., історія хвороби № 8160 з 22.06. по 03.07.01 р., історія хвороби № 9025 з 03.07. по 18.07.2003 р. Мати позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р. Крім того, її батько, позивач по даній справі ОСОБА_2 хворів згідно виписки з амбулаторної карти Біленьківської дільничної лікарні з 18.10.05 по 01.11.05 р., з 14.03.07 по 27.03.07 р., з 31.03.07 по 12.04.07 р., з 15.07.08 р. по 29.07.08 р. Також сама позивачка ОСОБА_1 з 19.01.2007 р. по 01.12.08 р. була звільнена з роботи по догляду за дитиною до 14 років. Окрім того, у зв’язку із сумісним проживанням в квартирі з матір’ю її чоловіка і її хворобою, вона була змушена її доглядати. Виписка із історії хвороби № НОМЕР_3. Амбулаторна карта № НОМЕР_2 Запорізької онкологічної лікарні з 25.05.09 по 15.06.09 р., а її чоловік – ОСОБА_6 інвалід ІІІ групи загального захворювання з 01.10.99 р. безстроково. Зазначені обставини повністю підтверджені наданими позивачкою документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

На підставі вищевикладеного, суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивачів є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки задоволення позовних вимог позивачів не порушує невизнані або оскаржувані права, свободи чи інтереси будь-яких осіб та вважає за можливе визнати, що встановлений законодавством строк на прийняття спадщини позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був пропущений з поважних причин, а тому вважає за можливе визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додатковий строк, тривалістю в один місяць для подання до Запорізької районної державної нотаріальної контори Запорізької області заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215  ЦПК України, ст. 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк, тривалістю в один місяць для подання до Запорізької районної державної нотаріальної контори Запорізької області заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано в 10 денний строк з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в 20 денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення до апеляційного суду Запорізької області.

Суддя:                                             І.Б.ГРОМОВА