Судове рішення #1003250
Київський апеляційний адміністративний суд

 

 

Київський апеляційний адміністративний суд

 

                                                   

 

              Справа: №  22-а-628 / 07                               Головуючий у 1-й інстанції: Сержанюк А.С.

                                                                                                                             Доповідач:  Межевич М.В.  

 

                                     У  Х  В  А  Л А

                                       Іменем  України                                                  

 

18 липня  2007 року                                                                         м. Київ

 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Глущенко Я.Б., при секретарі Ковальчук А.І., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача-2 Гирі М.Є, представника третьої особи-1 В»ялець В.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Св»ятошинського районного суду м. Києва від 23.03.2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до 2461 Військового представництва Міністерства оборони України, ОСОБА_2, треті особи: Управління служби безпеки України у м. Києві, Головний військовий  клінічний госпіталь МО України про визнання протиправним і скасування наказу ,-

 

                                                          В С Т А Н О В И Л А:

 

     В липні 2006 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся в Св»ятошинський районний суд м. Києва з позовом до 2461 Військового представництва Міністерства оборони України (далі - відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), треті особи: Управління служби безпеки України у м. Києві (далі - третя особа-1), Головний військовий клінічний  госпіталь МО України (далі - третя особа-2) про визнання протиправним і скасування наказу НОМЕР_1, яким на думку позивача, незаконно скасовано допуск до державної таємниці.

     Постановою Св»ятошинського районного суду м. Києва від 23.03.2007 року позовні вимоги задоволені. Рішення суду вмотивовано тим, що відповідачами всупереч вимог чинного законодавства, з порушенням  прав та охоронюваних законом інтересів позивача, останній був протиправно позбавлений допуску до державної таємниці.

     Не погоджуючись з прийнятим рішенням,  відповідач-2 подав апеляційну скаргу, у в якій просить скасувати постанову суду як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права і, зокрема: «Переліку психічних захворювань (розладів), які можуть  завдати шкоди охороні державної таємниці і за наявності яких громадянинові допуск до державної таємниці не надається», затвердженого наказом Міністерства охорони  здоров»я та Служби безпеки України 13.05.2002р. № 174/136; «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях». Затвердженого Постановою КМ України від 02.10.2003р. № 1561, а також порушення ст. ст. 99,10 та 102 КАС України при поновленні строку звернення позивачем до суду.

     Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, пославшись на доводи, викладені в скарзі.

     Позивач заперечував, просив апеляційну скаргу залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення суду першої інстанції без змін як таке, що винесене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

    Представник третьої особи-1 питання вирішення скарги залишив на розсуд суду.

    Представник відповідача-1 та представник третьої особи-2 в судове засідання не з»явився, заперечень не направили, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

  Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з»явившихся осіб, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач проходив службу у 2461 Військовому представництві Міністерстві борони України на посаді провідного інженера, начальником якого був ОСОБА_2 і під час проходження медичного огляду ВЛК ГВКГ 06.05.2004 року у ОСОБА_1 був виявлений помірно виражений невротичний стан складного генезу з виходом в легку астенію, про що складено Довідку НОМЕР_2. При цьому, комісією була визнано необхідним надати позивачу відпустку за станом здоров'я на 30 діб, після закінчення якої його передбачалось необхідним, повторно, оглянути консиліумом лікарів-психіатрів для визначення остаточного рішення щодо придатності його до військової служби. А тому 15.06.2004р його було оглянуто  консиліумом лікарів-психіатрів, на якому було прийнято рішення про додаткове стаціонарне обстеження у клініці психіатрії ГВКГ МО України.

Проте, 22-23 червня 2004 року було проведено клінічне та патопсихологічне обстеження позивача комісією спеціалістів Асоціації психіатрів України, які на момент обстеження, розладів психіки і поведінки не виявили та дали позивачу роз'яснення про порядок проходження психіатричного огляду і госпіталізації в психіатричний стаціонар згідно Закону України „Про психіатричну допомогу". А тому ОСОБА_1 відмовився від додаткового стаціонарного обстеження у клініці психіатрії ГВКГ МО України.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним і скасування наказу НОМЕР_1, яким було скасовано допуск позивача до державної таємниці, суд виходив з того, що відповідач-2, не отримавши відповідного рішення консиліуму психіатрів, тобто всупереч вимог чинного законодавства, а саме: ст.ст. 23, 26 Закону України „Про державну таємницю», положень „Інструкції про проведення обов'язкових попередніх та періодичних оглядів Збройних Силах України", затвердженої наказом Міністра оборони України від 28.02.2003 р. № 50 та встановленого порядку, з порушенням охоронюваних законом прав та інтересів позивача, 13.08.2004 р. видав наказ НОМЕР_1 „Про скасування дозволу у провідного  інженера ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_1", яким  наказав: позаштатному начальнику РСО ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати допуск у провідного інженера ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_1 у зв'язку з наявністю у нього  захворювання, яке відноситься до Переліку психічних захворювань (розладів), затверджених спільним наказом Міністерства охорони здоров'я та Служби безпеки України від 13.05.2002 р. №174/136.

  З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки відсутність у ОСОБА_1 будь-якого психічного захворювання, окрім вищенаведеного запису у Довідці НОМЕР_2, підтверджується дослідженими та проаналізованими судом довідками ГВКГНОМЕР_3 і НОМЕР_4, висновками Асоціації психіатрів України від 30.09.2004 р., експертів НОМЕР_5, згідно яких на час видання наказу про скасування допуску до державної таємниці розладів психіки та поведінки у позивача не відмічалося. Крім того, на підтвердження вищенаведеного свідчить також видана 07.05.2003р. відповідачем-2 позитивна характеристика на ім'я ОСОБА_1, а також укладений позивачем з МО України контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України.

Також судом першої інстанції обґрунтовано поновлено позивачу встановлений ст. 99 КАС України річний строк звернення до суду, зважаючи на те, що він неодноразово звертався в різні інстанції, в т.ч. і до відповідачів і що з прийнятим рішенням про скасування йому допуску до державної таємниці ознайомлений лише 30 червня 2006 року.

  За таких обставин, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

  Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

  Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Оскільки, постанова Св»ятошинського районного суду міста Києва від 23.03.2007 року прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

           Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

              

                                                     у  х  в  а  л  и  л  а:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

         Постанову Св»ятошинського районного суду м. Києва  від 23.03.2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

 

 

    Головуючий:

 

    Судді:

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація