Справа № 4-52/10/0442

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 липня 2010 року                                              смт. Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Тетеревятникова А.П., при секретарі Мартиновій Н.В., за участі прокурора Шемякіна О.В.,  слідчого по особливо важливим справам Запорізької області ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Томаківка  скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи,

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2010 року до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга на постанову старшого слідчого  прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 від 23 червня 2004 року  про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 190 КК України, так як постанова винесена незаконно, без достатніх підстав, при незаконності джерел отримання цих даних, тому цю постанову слід скасувати.

В судовому засіданні скаржник повністю підтримав скаргу, та пояснив, що у слідчого прокуратури були відсутні не тільки достатні підстави для порушення кримінальної справи, а і передбачені законом приводи для її порушення. Крім того, попередній розгляд скарги на цю постанову апеляційним судом Запорізької області та Верховним Судом України в 2005 році не є, у відповідності до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», перешкодою для розгляду цієї скарги, так як вона подана до суду з інших підстав. Раніше, в 2005 році, була подана  на підставі рішень Конституційного Суду України від   01.12.2004 року по справі № 19—рп та від  30.01.2003 року по справі № 1-12/2003 року, які дозволили оскарження постанов про порушення кримінальної справи,  але не регламентували підстави для цього оскарження та надання всього переліку документів, які повинен був надавати орган який порушив кримінальну справу, що звузило надання оцінки попередніми судами, приводів та підстав, та законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи.

Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого, які заперечували проти скасування постанови, дослідивши надані матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Постановою старшого слідчого  прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 від 23 червня 2004 року порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 190 КК України. У якості підстав до порушення кримінальної справи, слідчим викладено те, що ОСОБА_2 при розгляді адміністративних справ зловживав владою та скоїв шахрайство.

За висновками слідчого, ці дані вказують на наявність об'єктивних ознак зазначеного злочину.

Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК України) законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК України).

Судам слід мати на увазі, що у частині першій статті 94 КПК України зазначено вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи. Що стосується заяв і повідомлень про злочин, то вони повинні бути викладені письмово або усно і доведені до відома правоохоронних органів з дотриманням вимог статті 95 КПК України.

Підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК України є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об’єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Також суддя, окрім зазначеного, має з’ясувати наявність обставин, що виключають провадження в кримінальній справі, тобто встановити, чи не існували на момент порушення кримінальної справи такі обставини, за яких її не могло бути порушено.

Крім того, при розгляді скарги суддя має вивчити надані органом дізнання, слідчим або прокурором, у провадженні якого знаходиться справа, матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про її порушення, а в судовому засіданні дослідити ці матеріали та заслухати пояснення осіб, які з’явилися, а саме: особу, яка подала скаргу, її захисника чи законного представника, потерпілого або особу, за заявою якої було порушено справу, – та думку прокурора щодо правомірності порушення справи.

Тому суд, дослідивши матеріали надані Запорізькою обласною прокуратурою, пояснення учасників судового розгляду, вважає, що у старшого слідчого  прокуратури Запорізької області ОСОБА_1  не було достатньо даних, які б вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК України) та законність джерел отримання цих даних у відповідності до вимог ст. 95 КПК України, тому постанова старшого слідчого  прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 від 23 червня 2004 року  про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 190 КК України, підлягає скасуванню.

Оцінюючи заперечення прокурора, про те що апеляційним судом Запорізької області та Верховним Судом України в 2005 році, вже була розглянута скарга ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого  прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 від 23 червня 2004 року  про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 190 КК України  є неспроможними, так як у відповідності до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи»,  ці рішення не є перешкодою для розгляду цієї скарги, так як вона подана до суду з інших підстав.

По-перше, в 2005 році, скарга ОСОБА_2 розглядалася на підставі рішень Конституційного Суду України від   01.12.2004 року по справі № 19—рп та від  30.01.2003 року по справі № 1-12/2003 року, які дозволили оскарження постанов про порушення кримінальної справи,  але не регламентували підстави для цього оскарження та надання всього перечня документів, які повинен був надавати орган який порушив кримінальну справу, що звузило надання оцінки попередніми судами, приводів та підстав, та законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи.

По-друге, у скарзі 2005 року ОСОБА_2 вказувалось на незаконність порушення кримінальної справи, так як слідчий не провів усіх необхідних дій на встановлення приводів та підстав, в теперішній скарзі, зазначається відсутність достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК України) та законність джерел отримання цих даних у відповідності до вимог ст. 95 КПК України.

Керуючись ст. ст.236-7,236-8 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого  прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 від 23 червня 2004 року  про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 190 КК України задовольнити повністю.

Скасувати постанову старшого слідчого  прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 від 23 червня 2004 року  про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 190 КК України.

На постанову може бути подана апеляція в апеляційний суд Дніпропетровської області через Томаківський районний суд впродовж  семи діб.

Суддя: