Судове рішення #10030761

копія  

Справа № 2-160                                                                                                                                                   2010 р.        

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16 червня 2010 року                                                                          

 

Оратівський районний суд Вінницької області

у складі: головуючого – судді Романчук Р.В.

при секретарі  Данилюку В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,  -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся  до суду з позовом  до  ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою на тій підставі,  що починаючи з 1971 року використовує земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1, загальною площею 0,25 га, земельна ділянка межує з земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був громадський проїзд, яким він користувався для того щоб пройти до своєї земельної ділянки. У квітні 2009 року, коли позивач прийшов обробляти свою земельну ділянку відповідач закрив проїзд до його земельної ділянки, іншого шляху потрапити до земельної ділянки немає. Після цього позивач звернувся до Новоживотівської сільської ради з відповідною заявою. 15.05.2009   року  постійна  комісія   сільської  ради   з   адміністративних правопорушень та земельних спорів розглядала питання про встановлення громадського проїзду до його земельної ділянки. Був складений акт обстеження земельної ділянки на підставі якого відповідачу було рекомендовано звільнити проїзд який він закрив. Однак відповідач відмовився це зробити. 16.07.2009 року відбулась 32 сесія Новоживотівської сільської ради 5 скликання на якій було розглянуто питання «Про встановлення межових знаків між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1». На сесії було вирішено встановити межові знаки між присадибними земельними ділянками, що належать відповідачу та ОСОБА_3, що розташовані по АДРЕСА_1, з метою відновлення громадського проїзду площею 0,008 га до його земельної ділянки. На виконання даного рішення сесії 07.08.2009 року постійною комісією сільської ради з адміністративних правопорушень та земельних спорів було встановлено межові знаки громадського проїзду і рекомендовано не порушувати встановлених межових знаків. Відповідач із діями комісії погодився і підписав акт -обстеження. Протокол цієї комісії був затверджений рішенням 33 сесії сільської ради 5 скликання від 14.08.2009. Однак в кінці серпня 2009 року відповідач знову самовільно закрив проїзд і знищив межові знаки. 11.09.2009 року комісією сільської ради було складено акт-обстеження і встановлено, що межові знаки знищено відповідачем. В результаті того, що відповідач закрив проїзд позивач не може користуватися власною земельною ділянкою.

В  судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просить суд задовольнити позов та  усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов’язання відповідача відновити громадський проїзд.  

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що 16 липня 2009 року Новоживотівська сільська рада Оратівського району Вінницької області на 32 сесії 5 скликання, розглянувши заяву ОСОБА_1 про визначення меж проїзду до його земельної ділянки, що знаходиться на АДРЕСА_1, вирішила встановити межові знаки між присадибними земельними ділянками, що належать відповідачу та ОСОБА_3, які знаходяться по АДРЕСА_1, з метою відновлення громадського проїзду площею 0,008 га. до земельної ділянки ОСОБА_1 Однак дане рішення порушує права відповідача як землекористувача. Громадського проїзду, як такого, що веде від АДРЕСА_1 до земельної ділянки позивача не існує. За адресою в АДРЕСА_1, на якій позивач хоче відновити громадський проїзд, знаходиться приватизована ним земельна ділянка площею 0,40 га, виділена під забудову рішенням загальних зборів колгоспу ім. Свердлова 06.12.1990 року, на якій позивачу рішенням виконкому Оратівської районної ради народних депутатів від 26.12.1990 року надано дозвіл на забудову індивідуального житлового будинку. Тоді ж представником районного архітектора, у відповідності до проекту забудови земельної ділянки, в присутності представника виконкому Новоживотівської сільської ради, були встановлені в натурі межі земельної ділянки та розбивка забудов, що передбачались будівельним паспортом. За планом забудови житловий будинок відповідача має бути розташований на відстані двох метрів від суміжної межі з ОСОБА_3 Таким чином «громадський» проїзд для ОСОБА_1 завширшки 4 метри не може знаходитись у вказаному ним місці. Рішенням 15 сесії 1 скликання Новоживотівської сільської ради від 02.04.1994 року, земельна ділянка площею 0.40 га, на якій позивач хоче відновити громадський проїзд передана відповідачу у приватну власність, для ведення особистого підсобного господарства. Земельна ділянка, на якій позивач вимагає відновити громадський проїзд не є землею резерву чи запасу, право земельного сервітуту на ній не встановлювалося, земля для громадських потреб не вилучалася. Відновлення громадського проїзду порушить права відповідача на використання своєї земельної ділянки. До земельної ділянки позивача можна пройти з іншої сторони земельної ділянки, а не лише з АДРЕСА_1, де позивач вимагає відновлення громадського проїзду. В позові просить відмовити.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він є сільським головою Новоживотівської сільської ради. Позивач неодноразово звертався до сільської ради із скаргами на те, що відповідач закрив громадський проїзд та просив відновити громадський проїзд. Комісією з адміністративних правопорушень та земельних спорів неодноразово складалися акти-обстеження, відповідач з ними погоджувався та ставив свій підпис. Відповідно до рішення №5 від 16 липня 2009 року 32 сесії 5 скликання Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, було вирішено встановити межові знаки між присадибними земельними ділянками, що належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які знаходяться по АДРЕСА_1, з метою відновлення громадського проїзду площею 0,008 га до земельної ділянки ОСОБА_1 Однак відповідач знищив межові знаки. Громадський проїзд проходить з АДРЕСА_1 до земельної ділянки позивача. Відновлювали громадський проїзд на підставі по господарських книг та рішень сільської ради, визначали межі земельних ділянок. Чи є в плані села та на картах даний громадський проїзд йому не відомо. Відновлення громадського проїзду прав відповідача не порушує, оскільки так склалося історично, що це земля загального користування.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він є головою постійної комісії з адміністративних правопорушень та земельних спорів Новоживотівської сільської ради. Позивач неодноразово звертався до сільської ради із скаргами на те, що відповідач закрив громадський проїзд. Комісією складалися акти-обстеження, відповідач з ними погоджувався та ставив свій підпис. Відповідно до рішення №5 від 16 липня 2009 року 32 сесії 5 скликання Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, було вирішено встановити межові знаки між присадибними земельними ділянками, що належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які знаходяться по АДРЕСА_1, з метою відновлення громадського проїзду площею 0,008 га до земельної ділянки ОСОБА_1 Про те, що там існував громадський проїзд йому відомо зі слів односельчан та ОСОБА_7, який раніше працював головою сільської ради. Громадський проїзд комісія відновлювала на підставі погосподарських книг та рішень про передачу землі в користування.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона працює землевпорядником Новоживотівської сільської ради. Була в складі комісії, коли виїжджали до земельних ділянок позивача та відповідача та встановлювали межові знаки.  Коли встановлювали межові знаки  користувалися погосподарськими книгами, архівними виписками і таким чином обміряли земельні ділянки. Вона не може стверджувати, що між земельними ділянками був громадський проїзд, їй це відомо зі слів односельчан.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він є членом постійної комісії з адміністративних правопорушень та земельних спорів Новоживотівської сільської ради. Був в складі комісії та виїжджав до земельних ділянок позивача та відповідача де встановлювали межові знаки. Коли відновлювали громадський проїзд, користувалися показами односельчан, виписками з погосподарських книг. Чи є громадський проїзд в плані села йому не відомо, документів які б це підтверджували він не бачив.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він є членом постійної комісії з адміністративних правопорушень та земельних спорів Новоживотівської сільської ради. Був в складі комісії коли виїжджали до земельних ділянок позивача та відповідача та встановлювали межові знаки.  Про те, що там існував громадський проїзд йому відомо зі слів односельчан та бувшого голови сільської ради, документів які б це підтверджували він не бачив.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що є депутатом Новоживотівської сільської ради, їй відомо, що відповідач заборонив позивачу користуватися громадським проїздом. Члени постійної комісії з адміністративних правопорушень та земельних спорів Новоживотівської сільської ради виїжджали до земельних ділянок позивача та відповідача та встановлювали межові знаки.  

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.  

Як вбачається із заяв ОСОБА_1 від 14.04.2009 року та 02.09.2009 року він звертався до виконавчого комітету Новоживотівської сільської ради з проханням вжити заходів до ОСОБА_2 з метою відновлення проїзду.

Відповідно до Акту – обстеження від 18.05.2009 року членами постійної комісії з адміністративних правопорушень та земельних спорів Новоживотівської сільської ради було запропоновано ОСОБА_2 звільнити проїзд, яким користувався ОСОБА_1

Відповідно до рішення №5 від 16 липня 2009 року 32 сесії 5 скликання Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, розглянувши заяву ОСОБА_1 про визначення меж проїзду до його земельної ділянки, що знаходиться на АДРЕСА_1, вирішила встановити межові знаки між присадибними земельними ділянками, що належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які знаходяться по АДРЕСА_1, з метою відновлення громадського проїзду площею 0,008 га до земельної ділянки ОСОБА_1, доручити комісії сільської ради з адміністративних правопорушень та земельних спорів встановити межові знаки між даними земельними ділянками.

Відповідно до Акту – обстеження від 07.08.2009 року членами постійної комісії з адміністративних правопорушень та земельних спорів Новоживотівської сільської ради було встановлено межові знаки громадського проїзду.

Відповідно до Акту – обстеження від 11.09.2009 року членами постійної комісії з адміністративних правопорушень та земельних спорів Новоживотівської сільської ради межові знаки громадського проїзду, які було встановлено між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було знищено ОСОБА_2

Як вбачається з довідки  виконавчого комітету Новоживотівської сільської ради Оратівського району від 04.06.2009 р.  № 664, згідно записів погосподарських книг Новоживотівської сільської ради за жителем села Новоживотів Оратівського району ОСОБА_1 починаючи з 1971 року рахується земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,25 га.

Відповідно до архівної виписки від 29.03.2010 року №01-14/482 із Рішення 15 сесії 1 скликання Новоживотівської сільської ради народних депутатів від 02.04.1994 року «Про приватизацію земельних ділянок» передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_2 в розмірі 0,40 га.

Відповідно до будівельного паспорту на застройку земельної ділянки виділеної ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 в натурі межі земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_2 встановлені представником районного архітектора у відповідності до проекту забудови в присутності представника виконкому Новоживотівської сільської ради.

У відповідності зі статтею 116 Земельного кодексу України, громадяни і юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності і право постійного користування земельною ділянкою виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 147 Земельного кодексу України, підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотиві суспільної необхідності визначаються законом.

Відповідно до ч. 1    ст. 11 ЦПК    України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї позовної заяви, не надав суду докази, що підтверджують його право власності на земельну ділянку, не довів що відповідачем створюються перешкоди у користуванні земельною ділянкою, тому його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 174, 212 – 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.  

  Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.  

CУДДЯ     підпис

З оригіналом згідно.

Суддя                   Р.В. Романчук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація