Справа № 22ц -1230/2007 р.                                         Головуючий по першій інстанції

Категорія: 39,40                                                                   Олійник М.Ф.

Доповідач в апеляційній інстанції Скіць М.І.

УХВАЛА

Іменем України

03 серпня 2007 року                                                                        м. Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого           Храпка В.Д.

суддів                      Скіця М.І., Бурлаки В.Д.

при секретарі        Петренко С.П.

з участю адвоката

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1на рішення Кам"янського районного суду від 14 травня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Компанія ТІСА - АГРО" про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановила:

16 березня 2007 року ОСОБА_1. звернувся до Кам"янського районного суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з серпня 1986 року він працював водієм на Кам"янському міжгосподарському комбікормовому заводі, розташованому в с Михайлівна Кам янського району Черкаської області.

В 1999 році комбікормовий завод було реформовано в ТОВ „Тіса -Агро" де він продовжував працювати водієм і не звертав уваги, що його призначено завідуючим гаражем.

В січня 2007 року його було звільнено з посади в зв"язку зі скороченням штатів, тобто скорочувалась посада завідуючого гаражем однак на дане повідомлення він не відреагував т.я. вважав, що працюючи водієм це його не стосується.

Звернувшись за роз'ясненнями до керівництва його інформували, що він взагалі звільнений з підприємства і іншої посади йому не було запропоновано.

Вважаючи своє звільнення не законним, зазначав, що з 03 січня поточного року він не працює, просив суд поновити його на роботі на посаді водія, згідно запису в трудовій книжці, та стягнути з відповідача на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 03 січня 2007 року і до дня ухвалення рішення, тобто поновлення на роботі.

Рішенням Кам"янського міського суду від 14 травня 2007 року в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі з тих підстав, що суд неповно дослідив докази по справі, висновки

2 суду про відмову в задоволенні позову не ґрунтуються на доказах по справі і неправильне застосування судом норм процесуального і матеріального права.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1. районний суд виходив з того, що звільнення позивача з посади завідуючого гаражем проведене з дотриманням норм чинного законодавства.

На думку колегії суддів, при винесенні рішення, суд вірно врахував всі обставини справи, встановив відповідні правовідносини, дослідив докази, що маються у справі як в підтвердження позову так і в його заперечення та виніс правильне по суті і справедливе рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що згідно наказу № 10 від 01.06.1999 р. позивач був прийнятий на роботу на посаду завідуючого гаражем.

Згідно штатних розкладів за 2002 - 2007 року на підприємстві відсутні посади водіїв і перевезення вантажів здійснюються орендованим автотранспортом.

Наказом № 32 від 03/11/2006 р. позивач був належним чином попереджений про наступне звільнення з роботи за скороченням штату і наказом № 2 від 03.01.2007 р. був звільнений з роботи.

При звільненні позивача адміністрацією враховано положення ст. ст. 25-1 та 43-1 КЗпП України.

Таким чином , судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити. Рішення Кам"янського районного суду від 14 травня 2007 року залишити без змін. Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.