УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1460 Головуючий у 1 інстанції - Турченко Т.В.
2007 р. Суддя-доповідач - Бондаревська С.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року червня місяця 21 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого-судді - Бондаревської СМ., суддів - Омельченко Л.М., Триголова В.М., при секретарі - Амеліній М.В., з участю позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, третьої особи - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Київського районного суду м. Полтави від 01 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про поділ майна.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -
Встановила:
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 01 листопада 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про поділ майна відмовлено за пропуском строку звернення до суду.
Додатковим рішенням цього ж суду від 25 квітня 2007 року стягнуто з ОСОБА_1на користь держави держмито в сумі 254 грн.70 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.
2
З вказаним основним судовим рішенням позивач ОСОБА_1 не погодилась, оскарживши його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила оскаржуване нею судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.311 ч.1 п.5 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2з 1983 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, 15 квітня 2002 року шлюб між сторонами розірвано. 24 лютого 2006 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна, а саме: незакінченого будівництвом житлового будинку і господарських будівель за адресою:АДРЕСА_1 Просила поновити строк звернення до суду з позовом про поділ майна, як такий, що було пропущено з поважних причин.
Також судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Полтави з 21 березня 2003 року знаходилась на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна, по якій 03 жовтня 2005 року було постановлено судове рішення, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 16 січня 2006 року. Предметом розгляду даної справи було, зокрема, домоволодіння по АДРЕСА_1. За даною справою ОСОБА_1 була допитана в якості свідка.
Крім того, з 06 квітня 2005 року в провадженні Київського районного суду м. Полтави знаходилась справа за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради про визнання рішення виконавчого комітету Київської районного в м. Полтаві ради від 03.11.1998 року № 434 незаконним та поновлення права постійного користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1. По даній справі ОСОБА_1 приймала участь в якості третьої особи та підтримувала позов ОСОБА_5
З цих підстав суд дійшов висновку, що останній було відомо кому та на яких правових підставах належить незакінчений будівництвом житловий будинок та господарчі споруди по АДРЕСА_1, та що позивач не надала суду достатніх обгрунтованих доказів поважності
3
пропуску нею строку звернення до суду з позовом про поділ майна та, відповідно до ч.2 ст.72 СК України відмовив ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог за пропуском строку звернення до суду.
Проте такий висновок суду є передчасним, оскільки в ході судового розгляду даної справи не було з'ясовано конкретно з якого часу ОСОБА_1 було відомо, кому та на яких правових підставах належить спірне домоволодіння по АДРЕСА_1
Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що перебіг трирічного строку позовної давності для вимог про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю розлученого подружжя, за змістом як ст. 11 і ч.3 ст.29 КпШС України, так і ч.2 ст.72 СК Україні обчислюється не з моменту розірвання шлюбу, а з дня, коли один із подружжя (співвласників) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права власності.
Також, ухвалюючи рішення про залишення позовних вимог без задоволення, суд першої інстанції не встановив юридичних фактів, не зробив висновку стосовно під ставності заявлених вимог, не з'ясував всі обставини справи, права і обов'язки сторін, у зв'язку з чим рішення суду про відмову в позові ОСОБА_1 за пропуском строку позовної давності є необгрунтованим.
Вказані порушення норм процесуального права є безумовною підставою для скасування ухваленого рішення суду відповідно до п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України з направленням справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 311 ч.1 п.5, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 01 листопада 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.