Справа № 2-380/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

8 липня  2010 року                                             Корсунь - Шевченківський районний суд  Черкаської  області  в складі:

головуючого - судді  Кіхтенко Н.І.,

при секретарі судового засідання Сміян А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного  фонду  України  в   Корсунь -  Шевченківському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни  за 2009 рік , -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2010 р. позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення  та стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2009 р., в сумі 1195 грн. 20 коп.

Свій позов позивачка мотивує тим, що є пенсіонеркою, має статус  дитини  війни, а тому відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право отримувати  пенсію, збільшену на 30% її мінімального розміру, однак у зазначений у позові  період така виплачувалася частково, а тому і пред»явлено до суду  даний позов.  

У    судове  засідання  позивачка  не   з»явилася, але направила до суду письмову  заяву, в  якій  позов підтримала повністю та  просить суд слухати справу  у її відсутність.

Представник відповідача – Ільченко Ю.О. направив  до  суду заяву з невизнанням даного позову та з проханням слухати справу у його відсутність.

Свої письмові заперечення представник  відповідача мотивує тим, що Пенсійний фонд у районі є неналежним відповідачем, бо таким повинен бути Пенсійний фонд України, бо відповідно  до   Закону України   «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. виплату вказаних позивачкою сум не  передбачено з Державного бюджету України, тому будь-які порушення законодавства  з боку відповідача відсутні. Крім того, зі змісту ст. 6 вказаного Закону не вбачається такого порядку вказаних виплат. А відтак відсутні підстави щодо стягнення з відповідача вищевказаних сум недоплаченої пенсії за вказаний у позові  період.  

 Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з»ясувавши  всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об»єктивно оцінивши  докази, які  мають юридичне значення для  розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до  часткового задоволення з наступних підстав.

Стаття 16 ч.1 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися з позовом до суду  за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  

Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України  до вищевказаних позивачкою вимог встановлюється  загальна позовна давність тривалістю у три роки, тому позивачка звернулася до суду  в межах вказаних строків.

Відповідач, як  орган, якому  делеговано  повноваження щодо призначення і виплати пенсій та  доплат до них, повинен був  діяти  і провести нарахування та  виплату  пенсій позивачці, виходячи з розмірів, встановлених Законом  України  «Про соціальний  захист дітей війни».

Так  згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 р. за № 121/2001,  Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.    

Пунктом  1.1  Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах…, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України  від  30.04.2002 р. за № 8-2, вказані  управління є органами Пенсійного фонду України  і  підвідомчі  відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного  фонду  України.

А тому,  враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати 30 % доплати до пенсії дітям війни  та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх повної  виплати, тому суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважної причини.    

Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни належать особи, яким на час  закінчення  Другої світової війни, тобто на 2 вересня 1945 р., не виповнилося 18 років, і відповідно, позивачка належить до зазначеної категорії осіб, оскільки народилася 16 листопада 1936 р.

Судом встановлено, що позивачка є пенсіонеркою, має статус дитини війни, що підтверджується наявними  в матеріалах справи копіями: паспорта серії НС 891348, виданого Корсунь – Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області 30.01.2001 р., та пенсійного посвідчення № 103288, виданого  10.01.1995 р., з відміткою про даний статус.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вступив в силу з  01.01.2006 р., дітям війни надбавка до пенсії  підвищується на  30%  мінімального розміру пенсії за віком. Відповідно до зазначеного Закону  вказані  виплати у 2009 р. проведені частково, згідно наданої відповідачем  довідки у розмірі 49 грн.80 коп. щомісячно, тобто 10 % від  30%, тому дії відповідача  по недоплаті  вказаної суми не відповідають вимогам ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058. Згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому  мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до  ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 р. № 966, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України  було надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах, у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розміри  лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплати  у 2009 р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного  утримання чи  державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів»  затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 470 грн.; з 1 квітня - 481 грн.; з 1 липня - 482 грн.; з 1 жовтня - 498 грн., а відповідно  до  ч. 1 статті 54 вказаного Закону  на 2009 р. прожитковий мінімум на одну особу  для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений  в розмірі, що діяв  у грудні 2008 року.  

З урахуванням вимог  Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» від 26.12.2009 р. № 835-VI, суд приходить до висновку, що з 01.01.2009 р.  відповідач  виплачує позивачці щомісячно, як дитині  війни, підвищення  у  твердих розмірах - 49,80 грн.,  в порушення  вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у розмірах менших за 30 % мінімальної пенсії за віком, а тому  вимоги позивачки  в цій частині є правомірними  і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в частині визнання дій відповідача по невиплаті позивачці допомоги, як  дитині війни, за період з 1.01.2009 р. по 31.12.2009 р. неправомірними та  вважає необхідним зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити державну щомісячну соціальну допомогу за вказаний періоди у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням проведених виплат.  

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з відповідача доплати до пенсії у визначеній позивачкою грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були  нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.  

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

     В зв’язку з частковим задоволенням даного позову, суд стягує з відповідача на користь позивачки документально підтверджені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, а саме 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  та 51 грн. судового збору.

Керуючись   ст. 16 ч.1, 257  ЦК України; ст. 71 Закону  України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»; ст.ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»;ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.08.1999 року; ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 130, 212  -  215 ЦПК України,

суд                  

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного  фонду  України  в   Корсунь - Шевченківському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, - задовольнити  частково.

Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України  в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пр. у АДРЕСА_1, Черкаської області, щомісячної недоплаченої державної соціальної допомоги, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати  за період: з 1 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з урахуванням проведених за цей  період виплат.

В решті позову  відмовити.

Стягнути з відповідача - Управління Пенсійного  фонду  України  в   Корсунь - Шевченківському районі Черкаської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пр. у АДРЕСА_1, Черкаської області, документально - підтверджені судові витрати в загальній сумі 171,00 грн., а саме: 51 грн. судового

збору  та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення  суду набирає законної  сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження або  подання апеляційної скарги в  цей  же строк.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський  районний суд шляхом подання в 10 – денний  строк  з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або шляхом подання в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Сторонами  рішення  може  бути  оскаржене  в такий  же спосіб і  протягом  тих же  строків з часу  одержання  копії даного рішення.

Головуючий -