Справа № 2-а-67/09
П О С Т А Н О В А
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
«14» травня 2009 року Перевальський районний суд Луганської області
в складі: головуючого-судді: Сініцина Е.М.
при секретарі: Бандуркіній С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Перевальську, Луганської області
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації про визнання неправомірною відмову у виплаті недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації про визнання неправомірною відмову у виплаті недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення, посилаючись на наступне.
Він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому щорічно на оздоровлення повинна виплачуватися допомога в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати. Однак у 2008 році ця допомога виплачувалася менше, передбаченого, внаслідок чого Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області не доплатило йому сум на оздоровлення на загальну суму 2505 грн. 00 коп., що завдало йому шкоду на вказану суму.
На підставі викладеного позивач просить суд визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області по виплаті йому недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення та стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2505 грн. 00 коп.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача за довіреністю позов не визнав, надавши суду письмові заперечення /а.с.16/, де зазначив, що ОСОБА_1, як учаснику ліквідації на Чорнобильській АЕС, передбачена виплата щорічної компенсації на оздоровлення, яка виплачується згідно до Постанов КМУ №836 від 26.07.1996 року і №562 від 12.07.2005 року, тому вважають їх дії правомірними і просять суд в позові відмовити.
Суд вислухавши сторони, надавши оцінку позиції відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом ІІ групи захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС /а.с.5-6/.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 щорічно на оздоровлення повинна виплачуватися допомога на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
З довідки № 1201 від 26 березня 2009 року, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області, вбачається, що ОСОБА_1 виплачувалася допомога на оздоровлення за 2008 рік 25 вересня 2008 року в сумі 120 грн. 00 коп. Виплата здійснена згідно постанов Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 та від 12 липня 2005 року № 562 /а.с.10/.
Розмір мінімальної заробітної плати на момент виплат складав станом на 25 вересня 2008 року – 525 грн. 00 коп. на підставі ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Ст. 22 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Посилання відповідача на ту обставину, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах фінансування, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року є безпідставними, оскільки факт відсутності коштів не є само по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідача від виплати допомоги у передбаченому законом розмірі. Крім того, постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативним актом, а Закон по відношенню до підзаконного акту має вищу юридичну силу.
У судовому засіданні встановлено та підтверджено представником відповідача, що Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області відмовило ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку протиправність відмови посадових осіб відповідача у виплаті допомоги позивачеві у 2008 році.
Задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2008 рік, суд виходив з наступного розрахунку.
Установа відповідача повинна була сплатити йому допомогу у розмірі /525 грн. 00 коп. х 5/ 2625 грн. 00 коп., фактично ж було 120 грн. 00 коп., а тому недоплата складає 2505 грн. 00 коп. Представник відповідача у судовому засіданні погодився з наведеним розрахунком у повному обсязі.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2008 рік у розмірі різниці між 5 мінімальними розмірами заробітної плати, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та фактично отриманою сумою, в розмірі 2505 грн. 00 коп.
На підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 70, 71, 94, 158, 160, 161 – 163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації про визнання неправомірною відмову у виплаті недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області по виплаті ОСОБА_1 недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі різниці між 5 мінімальними розмірами заробітної плати, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та фактично отриманою сумою, в розмірі 2505 грн. 00 коп. /дві тисячі п’ятсот п’ять грн. 00 коп./.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Перевальський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Головуючий-суддя: