Справа № - 22 ц -1733 Головуючий по 1-й інстанції
2007 року Плахотник Г.М.
Суддя - доповідач: ДрОСОБА_6ця Ю.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року липня місяця 12 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дряниці Ю.В.
Суддів: Прядкіної О.В., карнавуха П.М.
при секретарі: Ткаченко Т.І.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
третіх осіб ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Кременчуцького міськвиконкому, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, усунення перешкод в користуванні житлом та вселення в жиле приміщення, заслухавши доповідь судді-доповідача Дряниці Ю.В., -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28 квітня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Кременчуцького міськвиконкому, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 6.07.2005 року НОМЕР_1 недійсним, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 15.11.2005 року, усунення перешкод в користуванні вище вказаним житлом та вселення - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення місцевого суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема: ч.1 ст. 191; ч.2 ст. 196; ч.3 ст. 60 ЦПК України, ст. ст. 65 ч.3; 68 ч.1 СК України, а також ст. 71 ЖК України.
В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.
Судом першої інстанції було встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що сторони ОСОБА_1 та його колишня дружина ОСОБА_3, разом з неповнолітньою дочкою - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження перебували на квартирному обліку у в/ч А-1546, в м. Кременчуці, в зв'язку з проходженням військової служби за контрактом.
З вересня 2001 року ОСОБА_1 був направлений для проходження служби в м. Кам'янець-Подільський до Військово-інженерного інституту при Подільській державній аграрно-технічній академії, де і прослужив до 5.11.2004 року.
Відповідачка ОСОБА_3 теж переїхала по місцю служби чоловіка, але у вересні 2003 року повернулась до м. Кременчука.
1.06.2004 року вона, на сім'ю з трьох осіб, в тому числі і на позивача, отримала ордер
на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
В спірній квартирі зареєструвались лише ОСОБА_3 та неповнолітня дочка, оскільки позивач в цей час постійно проживав в м. Кам'янець-Подільський, де мав на праві особистої власності подаровану квартиру АДРЕСА_2, а також 1/4 частину приватизованої квартири АДРЕСА_3.
5.04.2005 року шлюб між позивачем та відповідачкою було розірвано, а в липні 2005
року ОСОБА_3 приватизувала спірну квартиру, згідно рішення Кременчуцького
міськвиконкому № 14132/2 від 6.07.2005 року на своє ім'я та дочки ОСОБА_6.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст. 308 ЦПК України.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що відмовляючи в задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції вірно врахував ті обставини, що позивач ОСОБА_1 отримав спірну квартиру, як член сім'ї військовослужбовця, оскільки в цей час проживав в м. Кам'янець-Подільський і своїм правом на реєстрацію та проживання в цій квартирі не скористався протягом більш, ніж півтора року без поважних на те причин, чим порушив вимоги ст. 71 ЖК України.
Крім того, суд вірно спростував твердження позивача, що до свого повернення в м. Кременчук, в листопаді 2005 року, він не знав про отримання та приватизацію спірної квартири, належним чином врахувавши ту обставину, що позивач в травні 2004 року надав ОСОБА_3 всі необхідні документи для отримання спірної квартири.
Крім того, колегія суддів вважає, що місцевим судом було вірно враховані вимоги п.5 ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" щодо можливості громадянина України приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Вирішуючи питання пов'язані з вирішенням позовних вимог стосовно договору купівлі-продажу спірної квартири, усунення перешкод в користуванні житлом та вселення, суд першої інстанції вірно врахував вимоги ст. 388 ЦК України щодо неможливості витребування цього майна від добросовісного набувача не власником майна.
З урахуванням наведеного, а також тієї обставини, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення місцевого суду, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 303; 308; 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.