Справа № 22ц-486/2007 року Головуючий по 1-й інстанції
Поймай Ю.С.
Суддя-доповідач: Гальонкін С. А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року липня місяця 09 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Гальонкіна С. А.
Суддів: Корнієнка В.І., Абрамова П.С.
при секретарі Коротун І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними та вселенню, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2006 року позов ОСОБА_2 3адоволено.
Визнано недійсними договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 05 січня 1998 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4
та договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 13 березня 1998 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1.
Виселено ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із квартири АДРЕСА_1.
При постановленні рішення суд виходив з вимог ст. ст. 47, 49-58 ЦК України в редакції 1963 року.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій рішення суду вважає незаконним і необгрунтованим, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
Заперечення на апеляційну скаргу надав ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_2 в якому рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2006 року вважає законним і обґрунтованим, прохає апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви скарги , приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні.
У відповідності п.3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення суду першої інстанції.
Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права або процесуального права.
Судом вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 9.09.1997 року ОСОБА_2 3гідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу придбав у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1.
05.01.1998 року ОСОБА_9, який діяв за дорученням ОСОБА_3 продав ОСОБА_4 вказану квартиру.
Постановою заступника начальника СВ Автозаводського РВ м. Кременчука від 18 січня 1999 року кримінальна справа за фактом шахрайства при продажу квартири відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_10 закрита в зв'язку з амністією.
З постанови вбачається, що після продажу квартири ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_10 за попередньою змовою, не маючи права власності на вказану квартиру повторно продали її ОСОБА_4, чим спричинили шкоду ОСОБА_2
Згідно біржової угоди товарної біржі «Новый век» 13.03.1998 року ОСОБА_1 придбала спірну квартиру у ОСОБА_4, який фактично не був її власником.
Відповідно до ст. 57 ЦК України ( в редакції 1963 року) угода укладена внаслідок обману є недійсною.
Стаття 47 ЦК України ( в редакції 1963 року) передбачає, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.
У відповідності зі ст. 48 ЦК України( в редакції 1963 року) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року « Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» із послідуючими змінами та доповненнями передбачено, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню зокрема договори купівлі-продажу, міни або дарування житлового будинку.
Враховуючи викладене, колегія суддів приймає до уваги що угода між ОСОБА_3 в інтересах якого діяв ОСОБА_9, та ОСОБА_4 укладена внаслідок обману, ОСОБА_4 на час продажу ОСОБА_1 не був її власником і не мав належних підстав для відчуження квартири.
Крім того при оформленні договору-купівлі продажу між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 не було дотримано форми обов'язкового нотаріального посвідчення.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про визнання недійсними угод купівлі-продажу між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та ОСОБА_4 і ОСОБА_1
Разом з тим, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити доповнивши вказівкою, щодо зобов'язання кожної із сторін за визнаними недійсними договорами купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 повернути іншій стороні кошти одержані за угодами. Спірну квартиру передати ОСОБА_2
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 303, п.3 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2006 року змінити.
Доповнити резолютивну частину рішення абзацем наступного змісту : «Зобов'язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 16 000 ( шістнадцять тисяч) грн., сплачені нею згідно договору купівлі-продажу від 13.03.1998 року за придбання квартири АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2 200 ( дві тисячі двісті) грн., сплачені ним згідно договору купівлі-продажу від 05.01.1998 року за придбання квартири АДРЕСА_1.
Квартиру АДРЕСА_1 передати ОСОБА_2 .»
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.