АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1501/2007 р.                                     Головуючий по 1-й інстанції

Гудков С. В. Суддя-доповідач: Гальонкін С А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

2007 року липня місяця 09 дня                                                                         м.  Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                                         Гальонкіна С. А.

Суддів:                                                     Корнієнка В.І.,  Омельченко Л.М.

при секретарі                                          Коротун І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Лубенського міськрайонного суду   Полтавської області      від 25 квітня 2007 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Шліфверст»,  Управління соціального захисту населення м.  Лубни про стягнення одноразової недоплаченої допомоги.

Колегія суддів,  заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного

суду, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Лубенського міськрайонного суду   Полтавської області  від 25 квітня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу,  в якій він рішення суду вважає незаконним,  просить його скасувати та постановити нове рішення про  задоволення позову.

Колегія суддів,  заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи та мотиви скарги підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачає.

Згідно п. 1 ч. 1  ст.  307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

У відповідності до ч.1  ст.  308 ЦПК України,  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом вірно встановлено ,  що з 1972 року по 2000 рік позивач працював токарем-розточувальником механічного цеху № 1 ВАТ «Шліфверст» .

13.07.1992 року МСЕК Полтавської області встановлено ОСОБА_1 третю групу інвалідності,  яка пов'язану з роботою в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

10.07.1997 року МСЕК Полтавської області позивачеві встановлено другу групу інвалідності,  яка пов'язана з роботою в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до  ст.   ст.  10,  60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Як пояснив в судовому засіданні першої інстанції ОСОБА_1,  в 1992 році ВАТ «Шліфверст» відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 27.06.1996 року « Про компенсаційні виплати особам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  як інваліду третьої групи нарахувало та виплатило йому одноразову компенсацію в розмірі 189 грн. 60 коп.. Пізніше після встановлення другої групи інвалідності доплачено різницю в компенсації у розмірі 94 грн. 80 коп.

Проте доказів на підтвердження отримання сум компенсації у вказаних розмірах позивач суду першої інстанції не надав.

З довідок виданих ВАТ «Шліфверст» № 19-2104 від 05.09.2006 року та   19-5040 від 25.04.2007 року вбачається,  що документи які б підтверджували виплату позивачеві в 1992 та 1997 роках одноразової компенсації не збереглися,  оскільки вказані виплати не входили до фонду оплати праці.

Враховуючи викладене,  постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову     суд першої інстанції вірно виходив з того,  що ОСОБА_1 не надано жодного доказу щодо отримання ним від ВАТ «Шліфверст» одноразової компенсації у розмірах вказаних ним.  Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях,  то суд вірно відмовив в задоволенні позову.

За таких обставин підстав для скасування рішення Лубенського міськрайонного суду  Полтавської області   від 25 квітня 2007 року не вбачається.

На підставі вищевикладеного,  керуючись  ст.  303,  п. 1 ч. 1  ст.  307,   ст.  ст.  308,  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   відхилити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.