Апеляційний суд полтавської області
Справа № 22ц-1799/2007 р. Головуючий по 1 -й інстанції
Кононенко С.Д.
Суддя-доповідач: Гальонкін С А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року липня місяця 23 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Гальонкіна С А.
Суддів: Абрамова П.С., Корнієнка В.І.
при секретарі Зеленській О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 21 травня 2007 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кременчукнафтопродуктсервіс» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про відшкодування шкоди внаслідок ДТП. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 21 травня 2007 року позов ВАТ «Кременчукнафтопродуктсервіс» задоволено частково .
Стягнуто з ОСОБА_1на користь ВАТ «Кременчукнафтопродуктсервіс» матеріальну шкоду в сумі 3 007 грн. 20 коп. та судові витрати в сумі 302 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду вважає невірним, просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд. Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви скарги, приходить до
2
висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню.
У відповідності з п. 5 ч.1 ст. 307 ЦПК України, розглянувши скаргу на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд постановляє ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Судом вірно встановлено і не заперечувалось сторонами, що 19 грудня 2006 року близько 10 год. 20 хв. від автомобіля ГАЗ 322132-14 СПГ д.н.з. НОМЕР_1під керуванням водієм ОСОБА_2під час руху відокремилось колесо і влучило в покажчик «В'ЇЗД», який належить автозаправочній станції ВАТ «Кременчукнафтопродуктсервіс».
Даною пригодою ВАТ «Кременчукнафтопродуктсервіс» завдано матеріальну шкоду в розмірі 3 007 грн. 20 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» п. 2, 4 передбачено, що шкода заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав ( договору оренди, довіреності тощо).
Як пояснив в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 і це вбачається з наданих ним матеріалів, згідно тимчасового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу виданого Полтавським МРЕВ 15.20.2004 року власником ГАЗ 322132-14 СПГ д.н.з. НОМЕР_1є його матір ОСОБА_3.
17.06.2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено безстроковий трудовий договір.
Разом з тим судом першої інстанції не було залучено до участі у розгляді справи як співвідповідача ОСОБА_3 що є істотним порушенням процесуального права.
3
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 під час судового розгляду не погоджувався з об'ємом пошкоджень покажчика та вартістю спричинених збитків.
Про те суд першої інстанції не обговорив питання щодо необхідності призначення по справі судово-товарознавчої експертизи, чим порушив вимоги ч.4 ст. 10 ЦПК України.
Враховуючі викладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено істотні порушення процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення, з направленням справи на новий розгляд.
Колегія суддів також приймає до уваги, що при подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 не сплачено держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в апеляційній інстанції. Тому вони підлягають стягненню в примусовому порядку з апелянта на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303,307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 21 травня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в розмірі 15 грн. 04 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.